Розділи
-
Вона завжди приходила трохи пізніше, ніж потрібно. Не зі зухвалості — просто любила, коли її чекають. У цьому було щось особливо жіноче: дрібна помста світу за всі ті миті, коли чекала вона. У кав’ярні пахло карамеллю й втомою. Вона зняла пальто, поклала телефон на стіл — екран…-
12,6 K • Completed
-
-
Море завжди було моїм домом. Я народився в маленькій хатині біля самої води, і ще змалку міг відрізнити шум припливу від шуму відливу. У десять років я вже вмів ставити вітрило на рибальському човні, у п’ятнадцять - лагодити тріснуту щоглу під час шторму. Тому, коли у таверні…-
10,9 K • Ongoing
-
-
Містечко пахло рибою і вугіллям. Вузькі вулиці були вкриті сіллю, яку вітер з моря заносив аж у двори. Я йшов із невеликою торбою за плечима, в якій лежали кухонний ніж, кілька спецій у полотняних мішечках і старий кухарський фартух. Усе моє життя вміщалося у цю…
-
10,9 K • Ongoing
-
-
Я досі пам’ятаю свій останній день на березі так само чітко, як ніби це сталось учора. Того ранку я встав удосвіта, ще до того, як сонце піднялося над дахами верфі. У кишені я стискав зім’ятий папір - контракт на рейс до південних портів. Дев’ятнадцять років… Мати плакала, але я…
-
10,9 K • Ongoing
-
-
Леві “Я положила своє гаряче серце на дурну присягу, тож тепер йду його повертати. Воно має належати тобі. Я докладу зусиль, щоб ми ще побачились. Пробач, що збрехала тоді на березі моря. Зараз шкодую лише про це. Хочу усе виправити, але навіть не знаю як. Дякую за найкращі дні мого…-
276,7 K • Ongoing
-
-
— Ми не знаємо, як довго він там перебував. Висів у повітрі над Атлантичним океаном. Двадцятого травня 1982 року пасажир океанського лайнера, що прямував із Плімута до Бостона, помітив його. Він був оголений, руки опущені вздовж тулуба, довге волосся маяло на вітрі, поки він стояв у…-
18,0 K • Ongoing
-
-
Пробіжка допомогла мені прокинутися, як і гарячий душ та горнятко кави, яку тато залишив у кавнику. Попри це, втома лише посилювала почуття дезорієнтації від того, наскільки звичайним здавався цей день дорогою до школи. Лише кілька годин тому я брала участь у смертельній сутичці,…
-
18,0 K • Ongoing
-
-
Я прокинулася від приглушеного звуку радіо у ванній. Потягнувшись до будильника, я розвернула його до себе. 6:28. Отже, сьогодні був звичайний будній день. Мій будильник був заведений на шосту тридцять, але він мені майже ніколи не знадобився, бо тато завжди приймав душ у цей самий…
-
18,0 K • Ongoing
-
-
*** POV Косач Пізнє повернення з роботи й учорашнє зізнання Полянського цілком прогнозовано перетворюються на причину мого жахливого сну. Я це усвідомлювала ще вночі, коли довго лежала з розплющеними очима, слухала тишу квартири й відчувала, як думки не дають мені жодного шансу…-
11,8 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 14 15 16 … 24 Next
