by Майстер Нульовий —Ранок понеділка видався дощовим. Лило так, що земляний плац у таборі каторжників став суцільним болотом. Уривчастий вітер хлистав по обличчю й ліз під липку сорочку. Зябко й противно. Та роботу ніхто не скасовував Тому, зібравши всіх на плаці по коліна у багнюці, Кормак кричав…
by EasyLizzie —Людська природа направду дивовижна, бо хто б ще міг спробувати одним єдиним масовим заходом розрядити напружену атмосферу після всіх тих жахливих речей, що сталися за рік? П’ята не пошкодувала ресурсів, щоб спланувати щось феєричне, наче це дійсно стратегічно важлива для…
by Karambolyyy —Суґуру вирішив, що краще почати своє виправлення з розмови з Аманай. По-перше, путівки, ймовірно, лишились у неї. По-друге, її взагалі не стосувався цей конфлікт, але через його неймовірний розум Ріко зачепила ця ситуація чи не найбільше. Ґето навіть не був здивований, коли…
by Ivan K —Частина 1. Підготовка – наше все Тепловоз котився вперед, залишаючи позаду Зиму. Ліс за вікнами був зеленим, живим. Птахи співали, вітер шелестів листям. Звичайна, нормальна природа. Але Альоша знав — це не надовго. Попереду був Тайшет. Місто-привид. Місто, що перетворилося на…
by red_sly_fox —ЕПІЛОГ 7 лютого 2005 року Франція ♫ 500 Miles — Peter , Paul and Mary Ревіння потяга прорізало тишу й змусило Герміону різко розплющити очі. Вона сіпнулася, судомно вдихаючи повітря. Серце калатало десь у горлі, так сильно, ніби намагалося вирватися з грудей. Кілька секунд вона…
by Magura_mistery —Сова йде повільно, чеканом вибиваючи кожен крок важкими берцями по мокрому від дощу тротуару. Тяжкий рюкзак мертвим грузом висить на одному плечі, а перед очима лише пелена зливи і квітневий пейзаж втомленого вечірнього Києва, що тільки-но оговтується від тяжкої зими. Такого ж…
by BanochkAri —Регулус не відповів йому. Сіріус чекав на лист цілий тиждень, але нічого не прийшло. Гірше того — його сова не повернулася; через кілька днів він не витримав і запитав Нарцису, яка глузливо посміхнулася і сказала, що сову конфіскували. Сіріус намагався не переживати, але…
by EasyLizzie —– Я не піду. – Пане Ґізо… – Тецу, кого ти мені привів? Дівку з дитиною?! Ренджі кашлянув в кулак і тихо пробурмотів: – Мені сімнадцять… – Мені до сраки, малюче! Пан Ґізо, ні, старий дідуган Ґізо виявився ще тою скалкою в дупі. А до того ж набагато меншим та сухішим, ніж…
by Nesheretny Andrey —Весна добігала кінця, як і навчання вовченят. Хоча малечою їх вже було складно назвати — це були молоді вовки та вовчиці, які на початку літа були призначені і мали стати до лав вовків-воїнів. Енжел же прилаштували у шпигунську справу, і певною мірою вона непогано справлялася зі…
by BanochkAri —— Ну що, хлопці, куди, як думаєте, вас розподілять? — спитав Джеймс. Вони вже наближалися до школи, і студенти починали перевдягатися у шкільну форму. — Я сподіваюся, що до Ґрифіндору. — Ґрифіндор? — Сіріус почухав носа. — Серйозно? — Його батько завжди казав, що Ґрифіндор був…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.