Фанфіки
Додати фанфік | Додати розділ | Додати Оріджинал | Додати розділ до Оріджинала |
Stories
6 938
Words
24,0 M
Comments
9 362
Reading
83 d, 7 h
-
Девід сидів за столом та щось писав в документах, як тут до нього прийшла його подруга Оля. – Хелоу, зараз до тебе приведуть тяжко хворого – Хулі знову до мене?! – Ну в тебе є талант – Дуже смішно… Як звати пацієнта? – Джордж Дуглас Гамільтон, років 28 – Аж на цілий рік старший, окей – Тримайся там – Постараюсь Оля пішла по темними… -
Його розривало на крихітні атоми від усвідомлення того, яким далеким від нього став Ноа. Як рідко він став посміхатися і розповідати якісь банальні речі, типу того, як колись він впустив зубну щітку в унітаз, і довго думав, йти за новою чи зробити вигляд, що нічого не трапилося. Він не просто зробив крок назад, він по цеглині вибудовував стіни навколо себе, відгороджуючись від усього світу. Образ таємничого хлопця в усьому чорному, який співає зі сцени пісні про те, що болить найбільше і багатьом, почав зливатися з його другом нехай не дитинства – юності точно. Він любив того хлопця в чорному, любив його голос, манеру, риси, притаманні тій людині, яка хоче сподобатися багатьом і одразу, але ще більше він любив того підлітка, з яким вони разом пили пиво, ділячи останню поламану цигарку на двох. Того зануду, який спочатку казав: «Ти що, сказився?», а пізніше одразу: «Я в ділі!». Того, чиє волосся він заплітав час від часу, коли йому було нічого робити. І ті очі, які виражали набагато більше такого звичного для них відображення втоми останнім часом. Раніше з під пухнастих вій світилися карі вогники недоброго азарту, навіть коли було надто тяжко. А Ніколас знав скільки лайна пережив його друг, щоб ручатися за те, як тяжко йому було. Зараз очі Ноа світилися лише від чергового повідомлення на телефон опівночі, коли він брав його до рук тільки для того, щоб відкласти знову.- 3,4 K • Кві 22, '25
-
-
Ніхто достеменно не знає, які стосунки у Кості Трембовецького та Валіка Міхієнка. На екранах вони найкращі друзі, в очах фанатів – палкі коханці. Але в реальності усе виявляється не так, як здається на перший погляд. Хоча б тому, що Костя звик триматися на відстані. Це простіше, ніж пояснювати, чому поруч із ним завжди холодно. Він переконаний, що руйнує все, до чого торкається, тому щоразу, коли почуття стають справжніми — він відступає. Рішень більше немає. Залишитися страшно. Піти неможливо.- 1,5 K • Лис 13, '25
- 1,7 K • Лис 27, '25
-
-
Коли він повертається після чотирьох місяців відсутності, все змінюється. Команда дивується. Погляди затримуються. А він — лідер, який завжди мовчав — раптом починає танути на очах. Тільки тепер, коли ти стала іншою, він усвідомлює, що не готовий тебе відпустити.- 219 • Чер 20, '25
- 371 • Чер 20, '25
- 472 • Чер 20, '25
-
-
Морро ще звикає до життя у монастирі Спінджицу. Шлях ніндзя, честь… Ще донедавно ці слова були такими далекими і ось він тут – найкращий учень свого сенсея, на шляху стати кимось більшим. Це щось нове. Це щось захоплююче. Це щось, чого він ніколи раніше не відчував. Він вдячний за цей шанс нарешті вилізти із темряви, яка здавалося б, не відпускатиме його до смерті. І…- 3,2 K • Сер 4, '25
-
- Previous 1 … 7 8 9 … 26 Next




