Любов та суперництво золотих хлопчиків McLaren

У Ландо каша в голові, що він думає, що відчуваю він і сам цього не розуміє. Оскар розумів це з самого початку, він впевнений, що Ландо готовий був його ненавидіти, але не став, це і не дивно, адже Оскар докладав чимало зусиль, щоб отримувати прихильність старшого, хоча більше зусиль докладалось, щоб ніхто не знав наскільки думка Ландо для нього важлива, наскільки він хоче підтримати його, хоча і знає, що усі очікують побачити конкуренцію між ними.

Від нього очікується, що він не поступиться і буде боротись за місце першого пілота. Не подумайте неправильно, Оскар хоче перемагати, але не розуміє, чому ціною його перемоги має бути Ландо. Він так боїться, що своєю перемогою може віддалити його від себе, що і сам губиться у своїх почуттях.

У такі моменти він злиться на Ландо.  Невже той не бачить яким чудовим пілотом він є, невже не розуміє, наскільки він сильний. Іноді Піастрі думає:

«Якби він був мною, то зрозумів би наскільки складна це робота конкурувати з Ландо Норісом».

Опануй Ландо свої емоції, підсумок подій був б інший.

 Але Ландо відчував, що попадає під тінь Оскара, і хоча для Оскара це було зовсім не так, але ЗМІ та інші роздували цю тему, накаляючи становище, усі розмови і були про те, що Ландо втрачає свою впевненість і незабаром буде вимушений поступитись місцем першого пілота. А відтак Оскар починав злитись на пресу і на команду, а найбільше на індустрію, яка створювала штучну інтригу змушуючи найкращих сумніватись у собі і чим кращим ти був тим дужче вони хотіли знищити тебе. Такий вже жорстокий був цей бізнес. Оскар не знав як уберегти Ландо, думки якого проїдали власну головую. Якщо ти не ставав переможцем, то ти ставав лузером. Усі знають наскільки самотнім відчуваєш себе на паддоку.

У Ландо каша в голові. Він втомився не перемагати, думав що потрібен час, думав що він чудовий пілот, але виявляється хтось досягає кращих результатів на коротший період. А ще цей хтось не є піар катастрофою для своєї команди, на фоні якого Ландо виглядає як мала дитина, яка не здатна слідкувати за своїми діями та словами. Що більше всього бісить Ландо так це те, який же Оскар хороший, а ще дужче його бісить то, який Оскар хороший по відношенню до нього. Завжди ввічливий так чуткий, завжди питає як Ландо себе почуваю, завжди дивиться на нього з теплом, посміхається з його жартів, іноді навіть з нього, але по доброму. Він не хотів, аби той ходив по крихкому льоду, хоча і сам іноді таке робив.

Відчуття заздрості пригнічують ще більше, адже виникає воно тільки тоді коли було чому заздрити.  Часом він задається питанню – чи дружить він з Оскаром щиро чи це лише бажання відчувати себе менш жалюгідним, та не проявляти ворожість до конкурента. Але ці думки приходять до нього у найтемніші моменти, коли залишався на самоті зі своїми демонами.

 Коли він був з Оскаром завжди світило сонце. Ставало навіть смішно з того, як йому може бути так добре з людиною, через яку відчував себе так погано.

Ось і зараз, після чергового Гранд Прі він одразу повертається додому до Монако з розумінням, що не буде бачити Оскара пару днів, але й не знає чи на краще це чи ні.

А перед сном гортає стрічку новин де критика диванних експертів та журналістів чергувала з постами фанатів: одні казали про напружену ситуацію серед пілотів Макларен, і інші про неймовірну дружбу між ними.

З-поміж усіх цих постів одне привернуло його увагу більше усього. Відео в якому Оскар закатує очі, коли Ландо дає інтерв’ю. У цей момент тиша почала гудіти в вухах.

Ландо відклав телефон, але заснути так і не зміг.

Для Оскара вечір був більш вдалим, він вдало в цьому сезоні завойовував подіуми. Він отримував привітання від рідних та друзів, стільки людей готові були розділити з ним цей момент, нажаль, людина з якою хотів бути Оскар не був в стані порадіти за нього щиро. Ландо привітав його, посміхався йому в обличчя, але своє розчарування приховати так і не вдалось.

Здавалось, будь вони ворогами було б краще, але Оскар його не образить, а Ландо радше буде злитись на самого себе, ніж на когось іншого.

У той момент в голові у Оскара промайнула думка, яка могла усе змінити, це точно зробило би ситуацію ще гірше ніж вона є зараз, але у цій ситуації навіть погане мало безліч кольорів.

Неочікувано для себе Оскар готовий був посміти, навіть якщо у підсумку треба було спостерігати як горить картковий будинок, який будувався ним так скрупульозна. Щоб збудувати щось нове потрібно буде зруйнувати старе.

Але Оскар звик відсіювати божевільні ідеї, і ніколи до них не повертатись. Він лягав із думкою, що ніколи цього не зробить, навіть не підозрюючи, що це ніколи настане зовсім скоро.

Наступного разу вони зустрілись через день, під час гри у падел. Їх запросили хлопці з Вільямс.

–  Джордж сказав, що не приїде, тому я запросив Ландо. – сказав Карлос коли вони вже були на корті.

Оскар був радий цьому, але невідома для себе (у стадії заперечення) відчув певну тривогу.

– Що, невже пілоти Макларен вже почали ворожнечу? – жартував Алекс, дістаючи ракетку з кейсу.

– І ти з цим, у мене це питають на кожному кроці. – Оскар сподівався, що від його тону стане ніяково, і усі змінять тему.

– Він просто не хочу перемагати його і тут. – може комусь і може стати ніяково, але не Карлосу.

Зовсім скоро приїхав Ландо привітався з усіма, і вони почали грати. Ландо був хорошим гонщиком, але на цьому його досягнення у спорті закінчувались. Але здавалось він чудово проводив час, усе таки ландо був говіркий та веселий, шкода, що з кожним разом усе менше і менше.

–  Гей, я бачив, м’яч вийшов за межі корту, ти не можеш ними відбити. – Зауважив Ландо Карлосу.

–  Ні, не вийшов.

– Вийшов!

– Ти це вже сам вигадуєш! – заступився за свого напарника Алекс.

У той момент усі подивились на Оскара, який мовчав та просто спостерігав за тим що відбувається. Хоча Оскар і був зацікавленою особою, ніхто б і не почав сумніватись в його слова. У той момент він спокійно кивнув, трохи усміхаючись краєчками вуст  та сказав:

– Так, м’яч вийшов за корт. – правда кажучи, він і гадки не мав за той м’яч.

Оскару подобались лише те, що він міг встати на сторону Ландо, незважаючи на обставини. Хоча і у підсумки вони програли, але це змагання не несло за собою жодних наслідків. Це робило його по справжньому щасливим, адже він не міг насолоджуватись перемогами у Гранд Прі, через увесь той тиск, який він відчував.

Гра вже закінчувалась і Оскар запропонував Ландо випити. У своїй голові він прокручував сотні ідей, як Норіс йому від підмовляє, просиляючись на втому, або як той жваво погоджується та запрошує інших хлопців до них приєднатись, але на превеликий спокій Ландо погоджується та у відповідь запрошує до себе.

Вони сіли кожен по своїм машинам і поїхали до Ландо.

Останній раз вони так окремо доїжджали до апартів Ландо ще до того, як розпочали сезон. Вони таємно від усіх, навіть від команди та особистих менеджерів, домовились, що будуть грати сезон чесно.

Ландо не міг і не хотів змушувати Оскара бути другим пілотом, і хоча конкуренція та поразки пригнічували його, Ландо усе одно обирав бути хорошою людиною. Хто б що не казав для Оскара Ландо був найсміливішим, адже він не впевнений, чи сам би так вчинив на його місці.

Саме в той момент Оскар признав свої почуття. Раніше це було чимось неправильним, як можна було відчувати щось таке до свого найбільшого супротивника? Але після того дня Оскар зрозумів, що він не помилявся, і відчуття, які були дивними для нього здались найлогічнішими та найправильнішими.

І ось тепер Оскар їхав до нього додому, та плану не мав. Просто хотів поговорити, упевнитись, що усе добре, а якщо і ні, то він не буде ображатись, якщо гра стане не чесною, якщо Ландо буде куди діти свій гнів, і не буде усе приховувати в собі, адже так правильніше.

Ландо не був слабаком, не подумайте, але ірраціональний страх змушував Оскара піклуватись та хвилюватись за нього.

  – Заходь, почекай хвилинку у вітальні, а я поки пошукаю чи є щось випити.

– А може бути таке, що нема?

– Я взагалі то професійний спортсмен, і з відповідальністю ставлюсь до свого здоров’я.

– Я не сумніваюсь. – Оскар посміхався та спостерігав за Ландо.

– Ось, знайшов віскі, – радісно прокричав Ландо, – залишилось, ще знайти лід.

Він якийсь час гудив на кухні, а Піастрі вже пішов до гостинної зали, так що міг лише чути, як напій розливається в стакани. Він трохи нервував, здається він не підготовив слів.

   – Шалений вікенд, чи не так? – Сказав господар будинку простягаючи склянку до гостя. –Я додав туди шкірку апельсину, може хоча би трохи зробить смак м’якішим, знаю ти не дуже любиш міцне. – Ландо сідає порчу з Оскаром на диван.

– Не знаю наскільки це допомогло, – після першого ковтка сказав Оскар, трохи зщурившись.

–А й справді, на смак як іржа. Мені її Макс приніс, здається з якоїсь поїздки до Таїланду, попереднє походження мені вже не відоме. – казав Ландо, чи то жартома, чи то ні. (примітка. йдеться не про Ферстаппена, а про друга дитинства Ландо, з який він заснував Квадрент)

– Якщо ти не п’єш, то навіщо погодився? -Оскар не був впевнений, але здається Ландо намагався опанувати себе.

– Ти ж запросив, не хотів тобі відмовляти. – Здавалось дружелюбність мала підбадьорити Оскара, але чомусь змушувала нервувати ще більше.

– А перестав чого?

– Я змагаюсь за чемпіонство, я не можу дозволити собі помилятись.

– А, дійсно.

Подібна реакція змусила Ландо посміхнутись. Йому подобалось, що Оскар не змушує себе говорити, тоді, коли не хоче. Ландо і не підозрював, що той занурився у свої думки, як тільки почув його слова. Хотілось бути близьким достатньо, щоб знати такі речі один про одного, або можливо хотілось, не упускати деталей про людина на якого, єдиного, був направлений погляд.

    – Сподіваюсь, це не буде розглядатись як провокація? – після невеликої павзи сказав Оскар.

– Буде, я потім десь, на якомусь інтерв’ю розповім, як ти змушував мене пити перед гонками, не залишаючи мені можливості відмовити.

– Перед гонками? Вау, такий рівень брехні я і не очікував від тебе. У нас ще рейсовий вікенд два дні тому закінчився.

– Ну так, через 2 дні ще один почнеться. Та й збрехати тут трошки треба, як можна когось обмовити кажучи лише правду? – Оскар посміхнувся, дійсно через декілька днів почнеться новий етап, до якого треба бути готовим.

– Це не складно, просто скажи: « після гри в падел Оскар запросив мене випити і я погодився, хоча обіцяв собі, що не буду».

– Навіщо мені таке казати? – щиро здивувався Ландо.

Як на мене звучить непогано. – серйозно сказав Оскар, наче дійсно розглядав такий перебіг подій.

– Зізнайся, ти просто хочеш, аби я похвалив тебе перед камерами. – Сказав Ландо, дивлячись на Оскара. У той момент вони сиділи близько один від одного, але можна було сказати, що за весь часу розмови ніколи не зустрічались поглядами, знаходячись на такій малий відстані.

У момент, коли Оскар це почув, від повернувся до Ландо та так само тихо та спокійно сказав:

    – Як на мане, це звучить ще краще.

Раптом, посеред цієї жартівливою бесіди Оскар відчув напругу в повітрі, йому стало ніяково, і він не одразу зрозумів звідки це. Можливо це ковток алкоголю, який він зробив, можливо втома, а можливо і Ландо, який чомусь дивився на нього не відриваючи очей.

Поговоримо про очі Ландо. Попередження: якщо довго в них дивитись, то вони можуть викликати залежність. Відчувати його погляд на собі буде здаватись життєвою необхідністю, збій у гармонії світу буде здаватись той момент, коли його очі будуть спрямовані на когось іншого.

Але сьогодні цей погляд спрямований на Оскара. Це тривало відносно довго.

Увага! Рівень небезпеки – значний!

Ну як тут не втратити розум? Оскару нічого не залишалось, окрім як повністю забути про усе.

І він забуває. І у цей момент він цілує Ландо Норріса.  Він був настільки охоплений своїми почуттями, що зовсім забув про Ландо. Поцілунок був не довгий, пристрасний, але досить тендітний та невинний. Такими булий і почуття Оскара. Він посунувся у бік та якийсь час не наважувався дивитись на Ландо.

І ось він зруйнував усе, що було. Для Оскара це здавалось кінцем світу. Ще два дні тому думка зізнатись у своїх почуттях здавалось божевіллям. І як би сильно Оскару не хотілось казати «Я хочу бути з тобою більше, ніж хочу бути чемпіоном», він обирав боротись за титул, який здавався реалістичнішим ніж серце Ландо.

У свою чергу Ландо був збитий з пантелику. Його погляд що довго застиг на тому місці де було обличчя його напарника. Чому Оскар це зробив? Ландо не знав причин, але не хотів у цьому розбиратись. Йому подобався Оскар, але це для нього було занадто, принаймні зараз. Інформація не могла пройти обробку через перевантаження системи, тому зараз видавало лише помилку. Ландо бачив, яким розгубленим був Оскар, тому він не хотів ставити його у ще більше ніякову ситуацію. Тому він сказав найрандомніше, що було тільки можливо. Ландо простягнув руку до склянки та понюхав вміст

    – Треба нагадати себе більше не приймати від нього сумнівних подарунків.

Хоча Оскар після цього не перестав себе картати, але посміхнувся від жарту, та навіть, можна сказати, відчув деяке полегшення. Найгіршого не відбулось – Ландо не ненавидів його за поцілунок.

    –  Здається, перестав ти пити не дарма – сказав Оскар, знаючі, що не був п’яним взагалі.

Після декількох зніяковілих слів Оскар виказав бажання піти додому.

    – Знаєш, напевно я піду вже.

Ландо встав, щоб провести його.

Вже біля виходу Оскар зрозумві, що не може просто так піти. Навряд чи щось можна було повернути. Їхні відносини з Ландо були надто делікатним, та будувались у складних умовах, немов піщаний замок під час шторму, кожну хвилину міг обвалитись, а спортивні репортери в нотатках вже мали наперед заготовлені заголовки та статті на цей випадок.

Тепер вже він знав, що після цієї ситуації на більше він не наважиться, тому не можна вже здавати позицій. Оскар вже увімкнув DRS, не використати можливість для гонщика, що прагне перемагати було недопустимо та неприродньо. Тому він розвернувся до Ландо та сказав:

    – Я не планував цього робити, але не сказати що не хотів, – хоча Оскар звучав рішуче, його щоки червоніли, а голос трохи тремтів. Ландо нічого не казав, тому Оскар продовжив: – Я хотів…маю на увазі, ти мені дійсно подобаєшся, Ландо.

– Не знаю що і сказати, – «Це найнеочікуванішезізнання, яке мені доводилось чути» – подумки договорив Ландо.

Ландо пригадує, як минулого року Оскар боровся з ним за місце першого пілота, він був холоднокровним та рішучім, був на межі ворожості, але цю межу ніколи не перетинав. Тому зараз було складно повірити у це, хоча така людина не стала б вдаватись до брехні. А з іншої сторони, по за треком він завжди такий милий та уважний. У цей момент у Ландо усе заплуталось ще більше.

З першої своєї появи цей австралієць, який отримав славу розважливого та стриманого Айс Мена, те і робив, що проносив хаос в життя Ландо.

    – Я знаю, що це звучить неочікувано, але я дійсно не можу перестати думати про тебе, і зараз, коли ти мій суперник, я дуже хочу перемагати, але твою посмішку мені хочеться бачити більше. Я не можу радіти, коли ти сумний, але кожен раз, коли я виграю – ти програєш. Я дійсно не знаю, як бути.

Ландо був вражений, увесь цей час він думав, що єдиний, кого цей чемпіонат змушує проходити через ці емоціональні гойдалки. Але він ніколи не усвідомлював своїх почуттів та не називав речі своїми іменами. Він лише знав, що хоче виграти титул, а Оскар був його суперником номер один. Але він не міг ігнорувати його зізнання, Зрештою, слова Оскара знаходили відгук в серці Ландо, він просто не розумів який. Зараз, він навіть не знав, що йому треба сказати.

    – Усе нормально, якщо ти не хочеш відповідати, я просто хочу щоб ти знав. Я знаю, як складно це для тебе, і я не хотів ускладняти ще більше, але це вийшло з-під мого контролю, і…

– Просто дай мені час, добре? – Ландо перебив Оскара, здавалось, від нервів він і не думав припиняти говорити.

– Ти дійсно готовий дати менші шанс? – очі Оскара засяяли від здивування.

– Я не говорю про шанс, –і в цей раз в його очах було ледь помітне розчарування, – просто я не знаю що сказати тобі на це, і я не знаю, до якого я висновку можу прийти, тому мені складно щось обіцяти тобі.

Оскар зі зрозумінням кивнув. Звісно, не слід було очікувати, що Ландо кинеться йому в обійми, але він так цього хотів, що буле нестерпно усвідомлювати, що цього так і не відбулось.

  – Тоді пообіцяй мені, що не будеш мене ненавидіти за це. – Ландо здалось це прохання таким милим та по дитячому забавним.

– Це я можу тобі обіцяти. – Він ніколи і не думав, що буде колись розмовляти з Оскаром, як дорослий з дитиною.

– Пообіцяй, що не будеш мене уникати.

– Обіцяю. Та й не вийде у мене, через пару днів у нам медіа день та початок рейсового вікенду.

Думка про це тішила Оскар.  Хай що буде, але він гарантовано побачить Ландо на паддоку.

Може подібне ставлення віддаляло його від перемоги, але ці почуття уносили Оскару кудись далеко, за межі його контролю, і він був безмежно цьому радий.

У цю ніч Ланду було складно заснути, просто це не було чимось новим для нього. Він не знав як відчувати себе та що робити. Але одне Ландо знав точно, йому самотньому та розгубленому, було приємно знати, що хтось його любить.

Під час наступного Гранд Прі Ландо зайняв перше місце.

Це відчуття не можна було ні з чим порівняти. Якщо ти знаєш яка перемога на смак, то ти постійно будеш бажати відчути це знову і знову. Ландо зав як це, тому і жити без цього не міг.

У цей день Оскар розділяв з ним подіум, стоячі праворуч від нього. У момент, коли Оскар омивав його шампанським, Ландо подивився на нього, можна було сказати, він перше його побачив.  Оскар був усміхнений та щасливий, так само як і він. Ландо по-справжньому зрадів від думки, що вони можуть розділити це відчуття, йому хотілось стояти з ним на подіумі вічно. З ним, і тільки з ним.