Фанфіки
Додати фанфік | Додати розділ | Додати Оріджинал | Додати розділ до Оріджинала |
Stories
6 960
Words
24,2 M
Comments
9 392
Reading
84 d, 3 h
-
На вокзалі, як завжди, вони зустріли Гаррі. Але хлопець мовчав, немов щось розмірковував. Вернон, дратуючись через зневагу, гаркнув: — Швидко в машину, нечема! Не збираюся тут стояти до ночі!- 504 • Чер 1, '25
- 469 • Чер 1, '25
- 1,7 K • Чер 1, '25
-
-
Жінка підняла обличчя і глянула Філіпу прямо в очі. У короля запаморочилося в голові, немов дві блискавки спалахнули і влучили йому прямісінько в серце. На якусь мить він забув про все: свиту поряд, графа Анжуйського, свій ст- 303 • Лип 31, '25
- 636 • Лип 31, '25
- 637 • Сер 4, '25
-
-
Вівіам як уявний образ людини формує власний внутрішній світ. У процесі дорослішання створені ним сюжети набувають більшої осмисленості та структурованості. Він постійно перебуває серед персонажів власних історій, які функціонують як елементи його мислення. У просторі свідомості й підсвідомості регулярно відбувається взаємодія реальності та фантазії, на основі якої вибудовуються його індивідуальні твердження та уявлення про світ.- 1,1 K • Січ 8, '26
-
-
Пак Сонхва — парамедик у неблагополучному районі міста. Він дуже серйозно сприймає свою роботу і майже весь час проводить на самоті. Коли виклик швидкої приводить його до пораненого лідера банди, він дбає про нього з добротою та ніжністю, попри репутацію чоловіка. Усупереч здоровому глузду, він все більше вплутується у справи банди, а особливо її лідера. Пак Сонхва завжди жив за правилами. Це єдиний спосіб вижити.… - Юджі стояв над тілом сестри, його руки були залиті кров’ю. Він не вірив у те, що сталося. Його власне тіло зрадило його, стало знаряддям жахливого вбивства.
- 1,2 K • Кві 29, '25
-
-
Повість про кохання, яке між собою приховували Імір та Хістрорія. Настає мить, коли вони зустрічаються і один погляд очей переростає у неопалиму пристасть подібну до купини. -
Вессел та Ноа зустрічаються за сценою фестивалю і домовляються випити разом ввечері. Що може піти не так? “Ти був пасткою, в яку я ступив сам — і жодного разу не захотів вибратися.” - — …Ти ж знову просто намагаєшся втертися мені в довіру, так? — Джон нарешті порушує тишу. І раптово усміхається. Усміхається неминучому.
-
Рудошмоту приснився Білошторм, і каже йому сходити до Місяцескелі на старій території кланів по прородство. Чим же все закінчиться?- 743 • Сер 1, '25
- 694 • Сер 1, '25
- 242 • Сер 1, '25
-
-
Кожна подорож – це вибір, навіть якщо здається, що вибору немає. Кожне відображення – це питання, навіть якщо здається, що ти вже знаєш відповідь. «Антрекот із окуня» – історія, що рухається, ніби авто в тумані: впевнено, але без гарантій, що попереду дійсно є шлях. Як сказав би герой цієї історії: «Оповідання, як життя – береш його, сподіваючись зрозуміти суть, а в результаті гортаєш сторінки,… - Previous 1 … 4 5 6 … 23 Next
