Фанфіки
Додати фанфік | Додати розділ | Додати Оріджинал | Додати розділ до Оріджинала |
Stories
6 969
Words
24,6 M
Comments
9 482
Reading
85 d, 6 h
-
Гг манги, живе в дитячому будинку, після того, як втік з лабораторії де проводять дослідженя над дітьми і робдять з них “янголів”- кровожерливих істот, гг б’ється против них, аби вберегти інших від цих черствих істот, і запобігти їхньому розмноженні- 0 • Сер 18, '25
- 5 • Сер 18, '25
- 0 • Сер 18, '25
-
-
Життя піддослідних у лабораторії “Ценг” — серед лікарів, що насправді є катами, роблячи операції без анестезії, — повне болю та відчаю. Це маленький комікс, що читається як манґа, про фрагмент життя номера 5. -
Він тримався, коли продзвенів дзвіночок, пускаючи останнього на сьогодні відвідувача. Тримався, коли той, посміхаючись, озвучував замовлення. Тримався, вишиковуючи шеренгу зі стаканчиків. А потім цей відвідувач простягнув йому цукерки і посміхнувся так тепло… І це стало тріщиною, що стрімко ширилась стіною самоконтролю Ібо. Він вперто тримався весь день, та від цієї співчутливої посмішки практично незнайомої людини раптово розлетівся уламками, розуміючи, що більше не витримає. Ідея народжена під час поїздки з переходу між піснями Ван Ібо 我(I'm not here)在 і Сяо Чжаня 还原. - Що ви знаєте про місце, куди попадають загублені, зруйновані життям душі? Де темрява та спогади продовжують знущаться над ображеними дітьми, катуючи їх жахливими спогадами та мертвими родичами? Цікаво… Чи зможе хтось впоратися зі своїми демонами, навіки зачинивши двері у своє минуле? Джефф-вбивця – підліток, що самотужки вбив свою родину.. чи може, не всю? Він намагається повернутися до звичного йому світу та допомогти іншим, але натомість віддавши надто велику суму за власний спокій. Що ж, побажаємо йому вдачі, бо це єдине, що можна зробити в цій ситуації.
-
«За місячним шляхом, в імлі далеких сузір’їв Нас жде довгожданий спокій. І що б не трапилось — ми назавжди поруч віднині, Неважливо, далеко чи близько…. » © Flёur – Ми ніколи не помремо- 3,7 K • Чер 5, '25
-
-
Минуло майже сім днів відтоді як Кроулі бачив сонце, крім тих нечисельних променів, що наважувалися пробиватись крізь вікна його квартири. Не так вже й випадково, минуло сім днів відтоді як Азирафаїл пішов, вирушивши виконувати свої нові обов’язки як Верховного Архангела. Сім днів без його найкращого друга: його єдиного друга. Сім днів від їхнього першого, і, ймовірно, останнього, поцілунку. Сім днів відтоді як Кроулі вперше сказав Азирафаїлу, як він насправді почувається. Кроулі знав, ще з тих часів, коли був ангелом, що сім – це число завершености. Він не відчував її взагалі.- 2,8 K • Кві 11, '26
- 2,1 K • Кві 14, '26
- 1,7 K • Кві 14, '26
-
-
коли містер Браун намагався запросити Азирафаїла на побачення, той трішки захопився, заявивши, що вони із Кроулі заручені. Тепер йому залишається лише переконати свого найкращого друга підтримати його обман, аби тільки пережити щорічний бал асоціації власників магазинів і вуличних торговців на Вікбер-стрит.- 4,0 K • Жов 29, '25
-
-
Це розповідь про 15-тирічну дівчину, яка захоплюється волейболом. У неї не просте життя та вона знаходить підтримку в своєму тренері Павлові, йому 21, який буде хорошим другом. Але спочатку вони були навіть не знайомі… – І ти… як тебе звуть? – пролунав низький, чоловічий голос Павла який звертався до незнайомки, що аж тіло вкривалось мурашками. – Катя, – тихо мовила дівчинка. – Катруся, до…- 2,6 K • Жов 27, '25
-
-
- Previous 1 … 17 18 19 … 22 Next
