Розділи
-
~ Спогад 12 ~ Грудень 1996 року Кабінет Макґонеґел, Гоґвортс — Поясніть, будь ласка, чому щоразу, як щось трапляється, — ваша трійця тут як тут? У кабінеті зависла тиша. Гаррі, Рон і Герміона мовчки стояли перед столом Макґонеґел, витримуючи її прискіпливий погляд…-
277,3 K • Completed
-
-
Єва Я прокинулась від незвичного руху поруч. Зазвичай Леві не метушиться багато уві сні. Схоже, йому снилось щось не надто приємне. Йому ж не могли перейти мої кошмари? — Леві, — тихо покликала я, обережно шарпаючи його за плече. Його реакція була як завжди прекрасною, точною…-
276,7 K • Ongoing
-
-
Втягнувши якомога більше повітря, Едгар потягнув величезну гілку до берегу. Та впиралася сучка́ми у землю, явно не бажаючи потрапити у воду, та все ж таки програла цю битву. Та помста не змусила себе чекати: гілка потягнула хлопця за собою у глибини озера, і той би пішов із нею…-
47,4 K • Ongoing
-
-
Фредеріка — Поглянь на мене. Будь ласка. Минуло вже декілька місяців з весілля. Лише тепер Девід дозволив мені навідати батьків, навідати Ліліт і Каїна. Мабуть, він дозволив цю поїздку лише тому, що я занадто набридла йому з вмовляннями. Мені насправді дуже пощастило отримати…
-
276,7 K • Ongoing
-
-
....година тому, кабінет Хокаге Задуха, яка стояла, тільки посилювалася, панелі приховували ледь вловимі сплески чакри, тут зібралися чи не найвищі як політичні, так і силові одиниці: Ібікі Моріно — як доповідач пошукової групи, Хіаші Х'юґа, Учіха Шисуї, Інузука Хана, Кохару,…-
9,2 K • Ongoing
-
-
Сліпуче світло вдарило в очі. Костя примружився. Після кількох годин у темній машині, де лише іноді з вікон проблискувало світло ліхтарів, зайти в магазин, де холодне світло зустрічає відвідувача, трохи вибиває з колії. Та, мабуть, не більше за голод. Хоч вони й підозрювали, що…-
6,2 K • Completed
-
-
Кінець суботи минув у роботі. Чонгук прийняв ще дві таблетки від похмілля, трохи поспав удень, а до вечора знову працював. У неділю вони також присвятили більшість часу роботі, вирішивши зустрітися лише за вечерею. Під час їжі вони домовилися знову подивитися фільм у вітальні,…-
126,4 K • Completed
-
-
Коли знайомий поворот до офісної стоянки нарешті з’явився, вона відчула слабке, майже непомітне полегшення, іронічно, навіть дивно, бо здавалося, що перебування в офісі було безпечнішим. Дурниці, звісно, але все навколо настільки хитке, що навіть ці знайомі бетонні стіни…-
58,4 K • Completed
-
-
Дихання залишалося рівним настільки, що здавалося його можна було співставити з метрономом, але ця рівність була штучною, утримана зусиллям, яке вже межувало з виснаженням. Тіло, ще кілька хвилин тому слухняне її волі, відокремилося й почало керуватися не розумом, а глибоко…
-
58,4 K • Completed
-
-
Фредеріка — Дихай, гаразд? Просто дихай. Мені здавалось, що я провалююсь крізь підлогу, крізь землю кудись униз, що стіни Ланґрасу пожирають, стискають мене. Я не вірила, що переживу це. Я знала, що зараз помру, що уже помираю. Одним маленьким острівцем безпеки серед цього…
-
276,7 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 5 6 7 … 76 Next
