Фанфіки українською мовою

    Розділи

    • від Dimi 19 Арторіас: Що на умі цього дракона, він не схожий на тих, яких ми вбивали, аж надто розумний і балакучий він. Була б тут Сіаран, напевно, тріснула б мене за мою безрозсудність і невміння щадити себе. Якоюсь усмішкою промовив Арторіас. Я вже сумую за нею, сподіваюся з нею все добре і…
    • від Dimi 19 Честер не брехав, з темних воріт старовинного храму, опираючись на свою палицю, вийшов сам прабатько безодні, пробудження якого змусило загинути ціле велике королівство магії. З величезною рукою і рогами звіра, на яких розташувалися подібні до одержимих - червоні очі. Він був…
    • від Dimi 19 Вбивши монстра, Арторіас видихнув і переконавшись, що Сиф у безпеці і вже здолав своїх супротивників, склав меч у задню частину обладунків, які зіткнувшись зі зброєю прірви, затягли його в себе, залишаючи на увазі тільки ручку самого меча. мечник не відразу почув звук падаючого…
    • від Dimi 19 Підійшовши ближче до напівзруйнованої будівлі, віддалено схожій на колізей, Арторіас та його вірний супутник увійшли до цієї будівлі.   За легендою, цей амфітеатр служив місцем проведення різноманітних спектаклів та сцен для всіх людей Олачіля. Головні ролі в них грала…
    • Обкладинка Розділ 8. Божественні нісенітниці
      від Юбі - «Ваша величність наслідний принц, що коїться в палаці Наньяна?» - «Ми бачили, що ви туди навідувалися…» - «А ви чули? Фен Сінь вигнав усіх своїх слуг». - «Хіба вигнав? У них вихідні просто». - «Та що там до слуг, ви чули ті крики?!» - «Які крики?» - «Жахливі крики з його палацу,…
    • Обкладинка Епілог
      від Юбі Можливо, краще було б, аби я взагалі не народжувався. Але, мені двічі подароване життя, тож потрібно його жити. Небожителі дозволили мені  повернутися на посаду й відновлювати свою владу. Я все ще відомий як досконалий володар Сюаньчжень, бог війни, але вже не покровитель…
    • Обкладинка Епілог
      від morphiolune Трава була м’якою. Теплою. Нагріта після довгого сонячного дня, вона лоскотала ступні Кості. Він йшов босоніж, залишаючи після себе легкі вм’ятини на траві. Сонце вже починало сідати і здіймався легенький вітер, що грав з його волоссям, розтріпуючи його в різні…
    • Обкладинка Нас завжди “п’ять”
      від Автор Р Хочеться, щоб це був просто страшний сон У кінці якого ти вийдеш до нас Зі своєю ясною посмішкою Якою ти завжди вітав усіх навкруги Просто з тобою нам хочеться сміятися і веселитися Також ми хочемо разом з тобою Працювати, танцювати й співати Та, на жаль, наші надії…
    Note