by Вечірній Сутінок —Поки я трохи вдався до спогадів про минуле, Конон зовсім непомітно для мене, доїв ще одну булочку, і в кошику сиротливо залишилася лежати тільки одна паляничка. Витерши руки об свої шовкові шаровари, він продовжив: - Спочатку ми вирішили, що це ви поширювали чуму. Маги слідчої…
by Вечірній Сутінок —Я добре пам'ятаю той випадок. Іноді пізно ввечері я люблю прогулятися пустельними вулицями нашого міста. Звичайно, я нікого не боюся, боятися треба мене. Зазвичай, на цих прогулянках я поглинаю еманацію магії смерті, яка вночі не розсіюється денним світлом. Вона у вигляді легкого…
by Вечірній Сутінок —Звичайним нічим не примітним ранком я перевірив поштову скриньку і виявив конверт із королівською печаткою: перехрещені дворучні сокири та корона між ними. Власне, потім із листа я й зрозумів, що це королівський герб. У листі йшлося, що мені належить бути вдома завтра після…
by Вечірній Сутінок —Дозвольте представитися Олександр Флай. Таємний некромант. Член міської гільдії алхіміків, сорок два роки, неодружений. Виглядаю набагато молодше, років на двадцять, цілком зрозуміло що це завдяки магічному мистецтву. Середнього зросту, худорлявий, аристократично блідий,…
by katyachav —В ресторані «Закусочна сімейства Фредбера» наставав кінець робочого дня. Діти гралися і батьки потроху забирали їх додому. Шарлотта сиділа за одним із столиків, нервово мне браслет на зап’ясті, озираючись на кабінет батька. Браслет впивається в шкіру. За вікном вже темніє і…
by So — Захлопнувши за собою криві дерев’яні двері, Бібі полегшено видихнула. Ох, всередині цієї старої кабінки запах стояв… не найкращий. Хоча чого можна було очікувати від вуличного туалету? Бібі підняла голову. Перед нею возвеличувалася з білої цегли стіна двоповерхового…
by So —— Отак! — різко вигукнув Бастер, кинувши свою останню карту поверх інших — Я переміг! — Ц — незадоволено хитнувши головою, Едгар поклав свої три залишившихся карти поряд — Пощастило тобі, що я забув крикнути тоді. Вітаю. Бастер лиш хмикнув у відповідь, тепло…
by katyachav —Ранок вересня 1983 року. Майкл спить на своєму ліжку. Волосся розкуйовджене. Сьогодні його день народження, про який, скоріш за все, він сам і забув. В кімнату світить ранкове сонце. Видно пил у повітрі. Двері тихо прочиняються. Чутно маленькі і тихі кроки і… БАМ. На нього стрибає…
by So —— Прийшли! Бібі мотнула головою, не зрозумівши, хто саме з друзів сказав це. Бо тепер, замість вітру, що трохи заспокоївся, голоси заглушала вода, що сильними струменями лилася з обшарпаного, явно не нового по вигляду фонтанчику. По шкірі Бібі пройшлися мурашки від…
by So — Втягнувши якомога більше повітря, Едгар потягнув величезну гілку до берегу. Та впиралася сучка́ми у землю, явно не бажаючи потрапити у воду, та все ж таки програла цю битву. Та помста не змусила себе чекати: гілка потягнула хлопця за собою у глибини озера, і той би пішов із нею…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.