Розділи
-
Пекло. Місце, де відбувають своє вічне покарання грішні душі. Місце роботи чортів. Рогатим звісно приносить задоволення катувати грішників, та все ж, якщо ти постійно робиш щось одне, як би воно тобі сильно не подобалось, з часом, тобі може набриднути. Чорти не виняток. Їм теж…-
11,1 K • Ongoing
-
-
Я ходив містом, шукаючи посередників. В мене було якесь дивне відчуття. Наче невеликий тиск на тіло, в особливості він відчувався в голові. Він то виникав, то зникав. Звернув на нього увагу і помітив закономірність у його виникненні. Я намагався йти у напрямку, де цей тиск…
-
11,1 K • Ongoing
-
-
—Ну що ж, почнемо. Я стояв в якомусь провулку посеред міста. Стіни смерділи від сечі та жовчі. Вочевидь, тут збиралися безхатьки, та зараз я був єдиною людиною тут. Чи не людиною? Управитель казав, що я якось змінюся. Цікаво поглянути на ці зміни. Гляну на ру... На пальцях не було…
-
11,1 K • Ongoing
-
-
—Вітаю, Павуче. Павук опинився в кабінеті Управителя. —Ти знаєш, чому ти тут?— не відводячи погляду від паперів запитав він. —Через те, що заволодів людським тілом. —Іі? —Посередники. —Саме так. І ти знаєш, що я повинен зробити. Знаю. Якщо я вже приречений, то хоча б…
-
11,1 K • Ongoing
-
-
Пекло. Одразу після звіту Безликого. Кабінет Управителя. —Старпоме, зайди,— промовив посадовець не відволікаючись від паперів. Через кілька секунд серед кімнати з'явився демон. Невисокий, але стрункий. Шкіра руда, чорне волосся зачесане назад, невеликі роги на чолі. Вбраний у…
-
11,1 K • Ongoing
-
-
Дивне відчуття. Невагомість? І так спекотно. Що сталося? —Де я? —Вітаю! Ти в Пеклі. —Що? —В Пеклі. Я стояв розгублений в якійсь кімнаті з високими чорними стінами. Хоча ні, швидше, темно-червоними. Стіни були голі й рівні. На підлозі був червоний килим без…
-
11,1 K • Ongoing
-
-
Сніг... Більше нічого? Вектора вже повністю поглинув сніг. Чи буде шанс на порятунок? Не знаю. Холодна земля навіть мертвих спокійно не може відпустити. З-під товстого шару снігу піднялася металева рука. Це був Вектор. Він швидко підвівся на ноги, обтрушуючись. Робот почав…-
9,2 K • Ongoing
-
-
— Ти самогубець, Джинні, - оксамитовий голос пролунав за спиною. Хьонджин навіть не здригнувся від несподіванки. Він пригладив довге волосся долонею і повернувся на голос, хитро посміхаючись. Губи здавались надто червоними у приглушеному світлі коридору, а очі сяяли міріадами…-
11,9 K • Ongoing
-
-
Мінхо вчитувався у відредаговані Чанбіном документи, відшукуючи дрібні помилки, яких не було. Скроні нили, шлунок зводило через пропущений обід. Годинник на стіні надто голосно лічив секунди. Дратувало. Мінхо відклав документи і, поставивши лікті на стіл, помасажував ниючу…
-
11,9 K • Ongoing
-
-
Сова йде повільно, чеканом вибиваючи кожен крок важкими берцями по мокрому від дощу тротуару. Тяжкий рюкзак мертвим грузом висить на одному плечі, а перед очима лише пелена зливи і квітневий пейзаж втомленого вечірнього Києва, що тільки-но оговтується від тяжкої зими. Такого ж…-
4,1 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 21 22 23 Next
