Розділи
-
О, перша, як завжди. Наче лише мені потрібна вища освіта, не згадуючи про стипендію. Немов я найближче від усіх до універа проживаю, ніяк не за четвертину міста. Ні, розумію хлопів, що живуть на тому березі річки, в районі, куди важко доїхати, та таких всього два! Інші ж всі в…-
4,0 K • Ongoing
-
-
Сонячний день, що закономірно добігав свого кінця, поступово переходив у вечір. Блакитне небо на сході ставало більш темнішим, а на заході, сонце починало ховатися за масивними горами, котрі було видно навіть зі столиці Анурії – Лодіуму – стародавньому місті, котре існувало…-
12,0 K • Ongoing
-
-
...на тринадцять років назад. Літо дев’ятсот дев’яносто четвертого знову видалося прохолодним. Теплі південні вітри, які завжди дули з Внутрішнього океану, цьогоріч змінилися холодними північними, прибулими з берегів Дарвії. Той рік увійшов в історію, як найпохмуріший рік в…-
12,0 K • Ongoing
-
-
Переклад з англійської Tethered авторки walkwithursus, дозвіл отримано. Якось Рю Хосон сказав Чхве Ківану, що чоловік — це небо, тоді як жінка — земля. Останнім часом він все більше почувається землею, що обертається навколо сонця, прив’язаний до Ківана й огорнутий теплом всеосяжного…-
35 • Completed
-
-
27 вересня 1927 року, Франція, порт в місті Гавр. Рая зайшла в термінал для другого класу. Вже будучи всередині, вона сперлась на стіну, рядом з входом і стомлено видихнула. Рая— я ж нічого такого не брала... чого цей чумайдан такий важкий. — Перевівши подих вона знову взяла чумайдан…
-
26,7 K • Ongoing
-
-
Я до тебе прийду, через гори і доли Майстерня Жана Кірштайна нагадувала заповідні території. Списані полотна служили долами, а випиті банки енергетиків виконували функцію гір. Сухі, на перший погляд, палітри нагадували болота, а олівці та пензлі, що стирчали з підставки, були за…-
3,4 K • Completed
-
-
Сад був перетворений на царство зими — гілки вкривав сніг, а тонкі червоні стрічки, розвішані між соснами, майоріли, немов струмені вогню. Садівники створили справжню казку: розчистили доріжки, встановили яскраві ліхтарі у формі лотосів, запалили жарівні, від яких у повітрі…-
19,4 K • Completed
-
-
Сніг за вікном падав тихо, мов зберігав мовчання між двома, хто більше не наважувався говорити. Тьмяне світло ліхтаря повільно коливалося, кидаючи тіні на стіни. У кабінеті Дзіньши було холодно, хоча вугілля й жевріло у жарівні. Тепло не могло заповнити чорну діру в його серці.…
-
19,4 K • Completed
-
-
За кілька днів звістка про те, що юна вовчиця на ім’я Ріола залишилася сиротою, стрімко розлетілася зграєю. Багато родин у гірській зграї виявили бажання взяти вовченя, що залишилося без батьків, до себе в сім’ю. Бажаючих було більш ніж достатньо, тож Ріола могла сама обрати…-
24,7 K • Ongoing
-
-
Залиш надію, кожен, хто сюди заходить. Надія — остання з почуттів, яку людина відпускає. Навіть у мить смерті, навіть біля самих дверей безодні, вона може тремтіти в грудях, немов тепла іскра. Вона дурна, сліпа і вперта, немов дитина. І саме тому — небезпечна. Тому що часом не дає…-
292,9 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 18 19 20 … 42 Next
