Розділи
-
Ми ретельно прочесали територію парків і самого замку, намагаючись не привертати до себе увагу. Як і очікувалося, ні я, ні Алісія нічого нового не виявили. Зробили невелику перерву у наших апартаментах. На якій було ухвалено рішення знову сходити до парку та непомітно оглянути…-
71,2 K • Completed
-
-
Вона прокинулася незадовго до того, як батько мав би її розбудити, коли сонце вже проривалося в кімнату крізь щілину між шторами. Акане простягнула руку, підставляючи її під промінь, і мерехтливі пилинки закружляли в теплому світлі, сполохані її рухом. Гарно. День має бути…-
95,5 K • Ongoing
-
-
Минуло шість місяців з моменту, коли угода була укладена, і з тих пір Ітачі неочікувано для себе мав певні зобов’язання, які з притаманною собі старанністю виконував. На його щастя, дівчина виявилася здібною, проте просто навчити її всіх основ було недостатньо – він мав…-
95,5 K • Ongoing
-
-
Шанси були явно не на їхню користь. Дивлячись у крижані очі ворогів, які взяли їх у кільце. Кейт і Хамфрі зрозуміли: опір лише погіршить і без того скрутне становище. Їм не залишилося нічого іншого, як здатися в полон. Гірська зграя зустріла їх непривітним пронизливим вітром.…-
41,0 K • Ongoing
-
-
Захід сонця забарвлював обрій у рожевий колір. Хмари пливли по небу пухнастими шматочками, схожими на солодку вату. Весна тільки вступала у свої права, змагаючись з зимою за право квітнути на землі. Морозний вітер підхопив і розтріпав ідеально вкладене темне волосся. Почувши…-
11,9 K • Ongoing
-
-
Какаші намагався бути надто зайнятим, щоб про щось думати. Тут, на його кухні, де ранкове сонце вже нагріло підлогу, а вітерець із прочиненого вікна дарував приємну осінню прохолоду, тепер лунав монотонний хрускіт кавових зерен, які він молов вручну. Це був подарунок Гая на день…-
95,5 K • Ongoing
-
-
– Ітачі-сан. – Вже не кличеш мене сенсеєм? – Ви завжди казали не робити цього. Вона відчула його присутність у селищі, бо він сам дозволив це. У пообіддя, коли тіні повільно ставали довшими, він чекав, сховавшись в них у безлюдному вузькому провулку, що завершувався глухим…-
95,5 K • Ongoing
-
-
Звичайно, це не тривало довго. Це ніколи не тривало довго із Вальпургою. У наступні роки Сіріус іноді замислювався, чи справді ці хороші спогади колись трапились, чи це все були лише мрії — фантазії, якими він переконував себе, що вони були справжні, щоб мати змогу жити далі. Чи…-
55,1 K • Ongoing
-
-
Є люди, які завжди болісно переживають настання вихідних, особливо якщо ці вихідні є вимушеними. Какаші тинявся будинком, знаходячи собі нову й нову роботу, доки не зайшов на друге коло витирання пилу. Він глянув на годинник – майже обід. До вечірнього тренування лишалося…-
95,5 K • Ongoing
-
-
Субота, 23 жовтня 1971 Протягом наступного тижня Ремус не уникав його, як раніше. Але він дбав про те, щоб Сіріус ніколи не застав його наодинці — завжди залишався в компанії своїх товаришів-мародерів або проводив час у переповненій загальній кімнаті. Звичайно, він також…
-
55,1 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 9 10 11 … 21 Next
