Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Правда (майже вся) про підозрілого типа

Guess who’s back, як то кажуть) Наперед вибачаюсь, бо розділ вийшов набагато довшим. Наступний ранок Банчан сміливо заніс до списку найгірших у його житті на рівні із прослуховуванням і прем’єрою. Йому ледве вистачило моральних сил, щоб вийти із дому (та і не тільки моральних, якщо чесно, бо після вчорашнього тренування ноги ледве попали в капці, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Залишилися тільки спогади

Деріл: але мої почуття до тебе нікуди не ділися, ти як подобалася мені, так воно і є досі. Ти була для мене подругою, але я не знав, про те, як ти сприймеш пропозицію про стосунки, тому не робив її, я думав ми тільки друзі. Зараз розумію, що треба було спробувати, але що ж вже вдієш… […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Це кінець?

Це кінець? Нарешті Керол вибралася з оточення, вона змогла. Вони продовжили боротьбу. Все так само валили ходячих і навіть продвинулися вперед. Тіл блукачів було купа, лежали гірки з них, проте вже ввечері було чисто. Люди як завжди Після цієї події Керол із Дерілом не розмовляли день. Вони навіть боялися перетнутися на вулиці. Керол знала, що […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Після

Ранок починається не з кави, ранок починається з того, що голова шалено болить. Буквально розколюється на дрібні шматочки. Ну звісно, якби він не пив, як свиня в останній день перед убоєм, то можливо похмілля не було б таким жахливим, але, що маємо те маємо. Саме тому Сіріус Блек на сьогодні має одну єдину ціль: вижити. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Прорив

Після цих згадок у Керол потекли сльози. Вона не подавала виду, що їй боляче, але сльозинки її видавали. Деріл встав з крісла і підійшов до жінки. Він обійняв її і сів поруч. Керол теж притулилася до нього. Вона відчула неймовірний спокій, теплоту і… любов(?) Керол ще більше притиснулася до Діксона, а він тримав її. Жінка […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Я люблю ці квіти

Керол: згадую, як я прийняла смерть Еда, і зрозуміла, що так навіть краще. Це було завдяки тобі… Як завжди уся група сиділа біля вогнища, був вже вечір, а то і ніч. Цієї ночі вони були без Ріка, Ґленна, Деріла і Ті-дога. Вони поїхали шукати брата Деріла – Мерла. Але вони не приїхали вчасно. На групу […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Перше кохання

Зібравши весь колектив мм почали сідати в автобус. -маша,тобі не вистачає містя,йди в слідуючий автобус. Добре.. Як зазвичай мені місця не вистачає,добре що хоч сумки залишила там. Зайшовши в автобус я побачила що там всі хлопці,я була в шоці від побаченого. -Мені місця не вистачає можна я до вас? -ну з таким задом кому місця […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ 1

Вечоріло. Косач сиділа за столом у своєму кабінеті й намагалася працювати. Очі її злипалися, та вона продовжувала імітувати плідну роботу. Залишалося ще кілька звітів по вже закритим справам і можна буде відпочити. Принаймні подумати про відпочинок. Жінка дописала останню фразу й закрила папку з документами. Руки самі потягнулися до очей і кілька разів потерли їх. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Це тільки початок

Деріл як завжди був на полюванні, ловив білок. В цей час Керол була в Олександрії і готувала суп з каміння. Насправді ж, вона б не зробила цього, тому пішла збирати інгредієнти. Коли вона вийшла за стіни, у неї одразу з’явилися флешбеки. Вона йшла і згадувала, як вони раніше тільки те й робили, що йшли, не […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

На крилах мрії. Розділ 7. Свято життя

Нью Йорк. Квартира Дель Анхель. Ранок. Марія Хосе: Алонсо! Алонсо, відриваючись від перегляду фото: Так, люба? Марія Хосе: Ти тільки подивися на мене! Алонсо: Моя люба, ти прекрасна! Марія Хосе: Ти смієшся? Що ти бачиш у дзеркалі? Алонсо, обіймаючи дружину: Свою МаХо! Марія Хосе: Ні-ні, придивися уважніше! Алонсо: Тааак!- підводить Марію Хосе до дзеркала.- Бачу… […]FavoriteLoadingДодати до улюблених