Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Прорив

Після цих згадок у Керол потекли сльози. Вона не подавала виду, що їй боляче, але сльозинки її видавали. Деріл встав з крісла і підійшов до жінки. Він обійняв її і сів поруч. Керол теж притулилася до нього. Вона відчула неймовірний спокій, теплоту і… любов(?) Керол ще більше притиснулася до Діксона, а він тримав її. Жінка […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Я люблю ці квіти

Керол: згадую, як я прийняла смерть Еда, і зрозуміла, що так навіть краще. Це було завдяки тобі… Як завжди уся група сиділа біля вогнища, був вже вечір, а то і ніч. Цієї ночі вони були без Ріка, Ґленна, Деріла і Ті-дога. Вони поїхали шукати брата Деріла – Мерла. Але вони не приїхали вчасно. На групу […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Перше кохання

Зібравши весь колектив мм почали сідати в автобус. -маша,тобі не вистачає містя,йди в слідуючий автобус. Добре.. Як зазвичай мені місця не вистачає,добре що хоч сумки залишила там. Зайшовши в автобус я побачила що там всі хлопці,я була в шоці від побаченого. -Мені місця не вистачає можна я до вас? -ну з таким задом кому місця […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ 1

Вечоріло. Косач сиділа за столом у своєму кабінеті й намагалася працювати. Очі її злипалися, та вона продовжувала імітувати плідну роботу. Залишалося ще кілька звітів по вже закритим справам і можна буде відпочити. Принаймні подумати про відпочинок. Жінка дописала останню фразу й закрила папку з документами. Руки самі потягнулися до очей і кілька разів потерли їх. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Це тільки початок

Деріл як завжди був на полюванні, ловив білок. В цей час Керол була в Олександрії і готувала суп з каміння. Насправді ж, вона б не зробила цього, тому пішла збирати інгредієнти. Коли вона вийшла за стіни, у неї одразу з’явилися флешбеки. Вона йшла і згадувала, як вони раніше тільки те й робили, що йшли, не […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

На крилах мрії. Розділ 7. Свято життя

Нью Йорк. Квартира Дель Анхель. Ранок. Марія Хосе: Алонсо! Алонсо, відриваючись від перегляду фото: Так, люба? Марія Хосе: Ти тільки подивися на мене! Алонсо: Моя люба, ти прекрасна! Марія Хосе: Ти смієшся? Що ти бачиш у дзеркалі? Алонсо, обіймаючи дружину: Свою МаХо! Марія Хосе: Ні-ні, придивися уважніше! Алонсо: Тааак!- підводить Марію Хосе до дзеркала.- Бачу… […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Шукай своє світло

Все це виглядає, ніби чийсь дурнуватий жарт. Знову навколо хаос і купа болі, що лізе у найпотаємніші куточки душі. Він знову опинився у своєму власному пеклі, зариваючись з головою. Сирість і безнадійність окутує тіло хлопця, що безнадійно намагається боротись за життя, вириваючись і благаючи пощади. З його грудей проростають прекрасні квіти і прикрашають собою це […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Хто тобі сказав, що ми розлучимось?

Офіс Вівіан. Нью Йорк. Розмова телефоном. Вівіан: Алло! Лусіана: Доброго дня, Вівіан! Вівіан: Лусіано! Яка я рада тебе чути! Як ти? Як твоє самопочуття? Лусіана: Хвала Небесам, все гаразд! Рана загоїлась, але це хіба поясниш домашнім? – сміється. Вівіан: Тобі потрібно берегти себе, Лусіано! Лусіана: Я не звикла сидіти на одному місці, Вівіан. Я бізнес […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Лише мить

Вона ніколи не бачила Стайлза таким. Він був гіперактивним бовдуром, але надійним гіперактивним бовдуром. Людиною, до якої першої зверталася, коли втрачала опору, коли потребувала захисту, коли їй було погано. Вона не знала, чому це завжди був він. Інтуїція, чи, може, суперрозум завжди штовхали до нього. Ніби запевняючи, що надійнішої людини для неї немає. Що він […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

kiss me slowly (so i don’t forget)

Переклад з англійської автора xiwangmu, дозвіл отримано.   Дошка оголошень при гостинному дворі «Ваншу» Лист від гостя: Мій найкращий друг, до якого я відчуваю певну симпатію, поцілував мене минулої ночі, проте через свій особливий стан він нічогісінько не пам’ятає. Я вагаюся, чи варто розкривати йому правду, адже це з великою ймовірністю змусить мене теж зізнатися […]FavoriteLoadingДодати до улюблених