Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Перше

Звичайний день, звичайне життя. Мене можете називати просто Хельга. Вставши доволі рано, я зібралась до школи, трохи оглянувши свої синці під очима, торкаючись злегка пальцем. Мій колір очей був схожий на карий, проте був жовтий відтінок. Знову ці синці від поганого сну. Я лише видихнула, одягнулась в чорну зіпку і в водолазку білого кольору без […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

3 частина

“Назар дзвонить до Олені ” Назар:Ало Олена ти де ? Назар: прекрасно я зараз до тебе прийду під під’їзд “Назар побіг до під’їзду Олени ” (5 хвилин пройшло ) “Олена вийшла ” Олена: Назар чого ти так в не запно почав зустрічі? Назар: просто мені собою треба де що серйозне поговорити “Олена серйозно глянула на […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Полювання на безсмертного

Пролог 28 квітня 2289 Франц Шмідт, генерал військ Анклаву і голова ПВК «Кіготь»,  дивився на болотного мешканця, який опинився в перехресті прицілу його великокаліберної гвинтівки, усміхнувся і натиснув на спуск. Потворне перекошене обличчя перетворилось на хмарку кривавого туману, а генерал відчув подвійне задоволення — від хорошого полювання і від знищення ще одного інцестного виродка. Думки […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вибір невідворотнього

Ештон прийшов до якоїсь тями вже на зустрічах. Аж за голову взявся. Не в тому річ, що він прийняв Єкімі у зграю (так-так, уже прийняв, і боротися з цим він ніяк не буде – він не мазохіст…), а в тому… Що це не він. Тобто… Все ніби логічно було. З цим рішенням було все гаразд… […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Найважче – відмовити собі. Собі

Йдучи додому з Елізіуму, Ештон думав… Про що, чорт забирай, поговорити з Акеларом??? Ні… Справді. Мовчки йдуть… Разом. Але мовчки… Про що його говорити? Ештон напружив мізки… Але він взагалі не міг пригадати якоїсь нормальної, повноцінної розмови з Акеларом… Що, спитати як справи?.. Так він і так знає… Все з ним добре. Працює з Шоною […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ 1. Мій власний відголосок

 Важке дихання… Голова важко нила, пустий звук що нагадував писк у вухах, кисню у легенях бракувало як й розуміння що сталося. Було чутно як щось слизьке тече поряд, між моїми очами була чиясь доволі до болю знайома рука. Вона була чомусь холодною, можливо через це я плачу? Ні, мої очі пройшлися далі у сторону й […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Хто ти?

Це був звичайний день, я так само вставав о сьомій  ранку , вдягався , чистив зуби ,а після того вже ішов до школи . Та чомусь цей день був не такий, як усі. Проснувшись ,як завжди , я хотів спокійно вдягнутися , але ,глянувши у телефон, я зрозумів, що запізнююся . А швидко вдягнувся , взяв […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Початок

Ми поговоримо про події що відбулися за сто десять років до початку пригоди Монкі Д Луффі.І почнемо з невеликого корабля, що пливе по безкрайньому синьому океані на Grand Line.Він плив з далекої закритої країни самураїв,Батьківщини вбивці дракона легендарного Шимотсукі Рюми.Ці люди сміливі войни що разом зі своїми сімʼями відправились на пошук нового дому після інциденту […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Ціна допомоги

  Зазвичай подібним займався Рікон, та оскільки він поїхав, пошуком кандидатів у вожаки Єкімі зайнялася Ванесса. Ох, Ештону це все не подобалося. Ні, це значне применшення. Шукати вожака прицільно для того, аби бути в зграї омегою… Та що за хрінь з цим ларом відбувається? Ще й мовчить, паскуда… Та Ванесса впоралася блискавично, хто зна які […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Той, хто не вірить.

  – Ну… – зітхнув Ештон, схоже, поїздка відміняється. – Як відміняється? – обурилась Ванесса… – У мене підданий помирає! Пропонуєш кинути його і їхати відпочивати? – огризнувся Ештон. Він і сам був не в захваті, і зовсім не в настрої. Ванесса замовкла. Її біохвилі виражали неохочу згоду. – Що ж я тоді скажу Макнармерам, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених