Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Глава 28

– Думала, що позбудешся мене за допомогою свого страшного друга? Мила, я не з тих людей, котрі бояться небезпеки і готові втекти, як тільки помітять якусь небезпеку, – не можу сказати, що директор сильно мене налякав. Скоріше, я очікувала його приходу, бо розумію, що скоро нам доведеться зустрітися віч-на-віч. – Не думаю, що зараз підходящі […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 27

Звичайно, мені трохи лячно залишати Аню саму, бо в парку швендяють ще директор та фізрук, але іншого вибору немає. Хтось повинен стояти на чатах, а вона старша. Я хочу врятувати хлопців, щоб вони допомогли нам вибратися звідси, бо Аня підвернула ногу, коли бігла, і тепер не може нормально на неї ставати, але спочатку потрібно їх […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 26

Удару по голові немає, бо я несвідомо підіймаю руку з ножем і викладача протикає лезо майже по самісіньке руків’я. Його здивований погляд і спроби покликати на допомогу лякають мене більше, ніж загроза смерті. Швидко біжу до сходів. Мені хочеться знайти друзів і забрати їх звідси. На другому поверсі тихо. Єдиним джерелом шуму є я зі […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 25

– Всі померлі від цього препарату розуміли перед смертю, що вони роблять. Але було запізно щось міняти. Я це сама зрозуміла, коли летіла вниз, – ми з друзями сидимо напроти місцевого парку розваг. – Мені знайомі твої почуття, – Кирило дивиться під ноги. Насправді він мало що розуміє. Його ж не тримали у замкненій кімнаті […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 24

З кожним днем мені стає все гірше. У цей час ніхто вже не заходив, навіть лікар, який сказав, що не знає нічого про цю хворобу. А я знаю! Ці симптоми певною мірою схожі на невідомий препарат, який я не в силах побороти. Свою душевну біль заглушую фізичною і від моїх ударів страждають стіни, що ще […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 23

Я не хочу більше слухати. Терміново треба посидіти наодинці й зібратися з думками. Досі важко повірити, що моя дорога маленька подруга ось так просто вбила свою матір. Хоча, я й свою маму не дуже люблю. Але до такого справи ще не доходили. Витягнувши з-під ліжка щоденник сестри, починаю швидко шукати той аркуш, де йшлось, що […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 22

Мене дійсно забирають у дитячий будинок. Умови там жахливі. Ще й години не проходить, як я сюди потрапила, а мені вже хочеться повернутися у коледж. Хтось все ще жаліється на своє життя? На вході мене зустрічає найтовстіша жінка, яку я тільки бачила. Вона без зайвих слів забирає мене і веде в кімнату, на шляху розповідаючи, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 21

Директор нічого мені не відповідає. Напевно не хоче погрожувати перед свідками, як він це робив зазвичай. Ох, краще б він почав погрожувати. Мені б на душі стало спокійніше. Лікарі з бабусею теж йдуть. Від неї я не очікую підтримки, адже у бабусі на очах розігрався справжнісінький спектакль, де проходила битва розумів. Напевно, вона також думає, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 20

Читаючи щоденник, не помічаю невеликого вогника, який знаходиться надто близько до мого вікна. Проте запах диму відчуваю дуже добре. Хтось запалив документи, які я забрала з будинку Григорія. Звідки знаю? Роблю правильні висновки, коли бачу шматок паперу, який не до кінця спалився. Незабаром вогонь перекидається на дерева. Саме тоді я його й помічаю (чи це […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 19

Настає пора нерозуміння. Виходить, що Григорій і решта футболістів знали про те, що сталося з тими студентами насправді? Чи вони вирішили стежити за викладачами? Якщо так, то в його кімнаті повинні бути вельми цікаві помітки (якщо їх не викрали, звісно). – Пробачте мені мою нахабність, але чи не могли б ми зайти в кімнату вашого […]FavoriteLoadingДодати до улюблених