489 Results with the "Реалізм" genre
-
Chapter
VII
Чекання. Коли ти не можеш розслабитися ні на мить. Коли твоє тіло заклякле від напруження. М'язи кричать про відпочинок, але ти не можеш цього собі дозволити. Бо ти чекаєш, коли знову щось станеться. Ти не знаєш що це, не знаєш як… Будь-який звук, крок, шерхіт. І ти тримаєшся із…-
17,5 K • Ongoing
-
-
Chapter
V
Субота. Ранок. Апартаменти Сатура У кімнаті панував приємний присмерк. Ледь вловимий аромат вчувався у повітрі. Шавлія, цитрус, швидше за все мандарин, ваніль… Йодзу акуратно зачинив двері, поправив штори. Заплющив очі. Постояв так декілька хвилин. Визувся. Лишив взуття під…-
17,5 K • Ongoing
-
-
Він тримався, коли продзвенів дзвіночок, пускаючи останнього на сьогодні відвідувача. Тримався, коли той, посміхаючись, озвучував замовлення. Тримався, вишиковуючи шеренгу зі стаканчиків. А потім цей відвідувач простягнув йому цукерки і посміхнувся так тепло… І це стало тріщиною, що стрімко ширилась стіною самоконтролю Ібо. Він вперто тримався весь день, та від цієї співчутливої посмішки практично незнайомої людини раптово розлетівся уламками, розуміючи, що більше не витримає. Ідея народжена під час поїздки з переходу між піснями Ван Ібо 我(I'm not here)在 і Сяо Чжаня 还原. -
Chapter
IX
Субота 20:13 Ліз вийшла із під'їзду свого будинку на околиці міста. Район, в якому дівчина орендувала помешкання з однією із подруг, був не показним, але доволі спокійним. Принаймні тут можна було пересуватися навіть пізнім вечором не боячись натрапити на зграю відморозків, які…-
17,5 K • Ongoing
-
-
Chapter
IV
Субота 05:51 Йодзу розплющив очі, різко підвівся, сів на низькому рипучому дивані, що правив йому і за ліжко, і за робоче місце у крихітному помешканні на стріху будинку одного із самих гамірних районів міста. В його голові застрягла скалка неспокою. Маленька, проте вкрай болюча.…-
17,5 K • Ongoing
-
-
Chapter
III
В пітьмі був хтось. Він спостерігав. Як звір у темному лісі, що вже знайшов свою жертву і тепер просто вичікував слушної миті. Джефф завмер. Він чув своє хрипке дихання. Розумів, що варто бути спокійнішим. Адже за власним шаленим серцебиттям нічого не можливо розібрати. «Не…-
17,5 K • Ongoing
-
-
Chapter
I
Департамент поліції NYС - Твоє нове завдання… - капітан, сивочолий високий чоловік з орлиним профілем та проникливим поглядом, в ідеально відпрасованому костюмі, поклав на стіл перед хлопцем у чорному худі зі смішними гострими вушками на каптурі тонку синю течку. Той лише…-
17,5 K • Ongoing
-
- Story
friend, please
Борися, якщо ти в думках поганець, Змагайся, ти єдиний маєш силу. Можливо, ти для себе самозванець, Та не давай летіти в очі пилу. Можливо, було краще не чіпати, Цю впевненість у тобі напівзгнилу. Живи, достатньо просто потерпати, – Я не дозволю вирити могилу.- 2,0 K • Вер 29, '25
-
- Story
bad decisions
– Я люблю такі моменти за їх щирість, і, віриш ти мені чи ні, ти також підкупаєш тим самим. Але це просто момент, завтра ти прокинешся під набридливий будильник, вип’єш декілька пігулок від голови, і коли вона перестане боліти, ти схопишся за неї, згадуючи все, що тобі приніс алкоголь на цій гарній і спокусливій таці, – Олі німо дивився, як той дістає цигарку, яку…- 15,3 K • Кві 27, '25
-
-
Chapter
5
І знову я їду майже останнім потягом на роботу. Мої берці ліниво шаркали по бетонній підлозі коридору будівлі КПК. Ззаду хтось злегка доторкнутися до мене. — Привіт, Олекса. - привітався зі мною Максим. — Добрий вечір. — Ти якійсь незвично радісний останній тиждень, щось… - Previous 1 … 6 7 8 Next
