465 Results with the "Реалізм" genre
-
Розділ
Якось в кафе
•Розділ 1 Був світлий ранок, за вікном співали пташки, гавкали собаки.. у вікно пробилось яскраве проміння сонця. Гето відчув теплий промінь у себе на обличчі, відкрив свої темні, як беззодня, очі і поглянув на стелю. він так довго пролежав просто дивлячись в одну точку. раптово…-
1,5 K • Ongoing
-
-
Розділ
2
Про Вересень Ніхто не знає чи існує місто насправді, принаймні всі хто відправляється на пошуки легендарної пустельної перлини або повертались з небаченим тепловим ударом після якого могли оговтуватися місяцями марячи що вони блукають вулицями вересня, або не повертались…-
241 • Ongoing
-
- Фанфік
Жорстоко підставлена
Після загадкового вбивства, що дивним чином перегукується з її минулим, полковниця Ольга Косач опиняється в центрі небезпечної гри. Що глибше вона занурюється в розслідування, то сильніше стирається межа між професійним і особистим. Звичайне на перший погляд вбивство швидко виявляється тонко спланованою пасткою. Що робити, коли усвідомлюєш: тебе не просто підставили – тебе методично знищують? І поки система відвертається, лише кілька людей залишаються поруч. Та…- 4,3 K • Сер 7, '25
- 6,0 K • Сер 18, '25
- 2,4 K • Сер 24, '25
-
-
Розділ
Зупини мої думки
Крик. Я переодягалась в роздягальні, як дівчата почали верещати. – Чому ти репетуєш, монстра побачила, це так бісить, – я обернулася і там стояв чоловік який теж не розумів що відбуваються. Я вирішила підійти до нього і натякнути що він не туди зайшов, але та істеричка ні як…-
61,1 K • Completed
-
-
Розділ
Дно
Чи знаєш ти, що таке бути на самому дні? Там немає нічого, окрім бруду, смороду та самобичування. Це, коли сотні поглядів спрямовані на тебе, але ніхто не помічає. Коли кожен подих обпалює легені. Трясця твоїй матері… Чортове пекло … Нахєра я прокинувся?… Голова і тіло невимовно…-
68,9 K • Ongoing
-
-
Розділ
2
Зазвичай його день починався о шостій-сьомій ранку, але сьогодні тільки ближче до полудня Влад зміг здерти себе з ліжка. Варто було порадіти, що новоспечений проєкт функціонував днем лише умовно, не було проблемою розпочати робочий день ближче до обіду. — Не хочу жити,…-
40,0 K • Ongoing
-
-
- ДжоДжо, я шкодую про все, що раніше накоїв! - відчайдушно кричав Діо, який сидів серед великої кімнати, вона була освічена лише свічкою, але це не заважало бачити похмурі емоції на лиці навпроти та деякі середньовічні елементи інтер'єру. Здавалось, вони були не єдині в кімнаті, а…
-
17,2 K • Ongoing
-
-
Розділ
Кунікідо, навіщо
Роботи було достатньо, Кунікіда сказав, що повернеться пізно, вони відмічають закінчення справи. І ось настав вечір вже було доволі пізно, я дивився, що Кунікіда справді на вечірці, і почав засинати, але раптом мене розбудив телефонний дзвінок. Це був Фукудзава. Я не хотів…-
2,4 K • Ongoing
-
-
Розділ
Slipping Through My Fingers
Похмурий жовтневий дощ стукотить по стінах Кенсінгтону, ховаючи за прозорою завісою двох хлопчиків. Їм не грозить намокнути – товсті мури надійно захищають. Молодший з хлопчиків – непосидючий рудик – підбігає до радіо, вмикає його і вмощується на розкішну софу. Хапає…-
605 • Ongoing
-
- Попередній 1 … 16 17 18 … 47 Далі