634 Results with the "Гумор" genre
-
Chapter
Розділ 31: Спів шакалів.
– Я не піду. – Пане Ґізо… – Тецу, кого ти мені привів? Дівку з дитиною?! Ренджі кашлянув в кулак і тихо пробурмотів: – Мені сімнадцять… – Мені до сраки, малюче! Пан Ґізо, ні, старий дідуган Ґізо виявився ще тою скалкою в дупі. А до того ж набагато меншим та сухішим, ніж…-
95,5 K • Ongoing
-
-
Chapter
Розділ 30: Там, де піску є край.
Серед виточених вітром в округлі фігури будівель не було і натяку на зелень. Селище, заховане в каньйоні, оточене пустелею та розжарене на сонці, з перших хвилин непривітно зустріло мандрівників. І з плином довгих, спекотних днів ця ворожість лише повільно наростала. Чунін з…-
95,5 K • Ongoing
-
-
Chapter
Назва не потрібна
Нік. 10 років тому. Наступний день. — Чувак, чого застряг? Ти береш щось чи ні? Ні — провалюй! — заволав якийсь ненормальний ззаду. А я й далі дивився на два долари в руці. Той чай був смачний, а тут — все нестерпне на смак, ніби не для людей. І та дивна мармиза — як вона так…-
9,0 K • Ongoing
-
-
Chapter
Розділ 3
Oсіннє повітря одразу обдало обличчя колючим холодом, заставляючи примружитися на секунду. Костя вийшов з під’їзду, оглянув двір майже з нотками нервозності, поки не зачепив поглядом сіру ауді, що якраз під’їжджала назустріч. Тіло на секунду завмерло. Костя навіть засумнівався…-
4,9 K • Ongoing
-
-
Chapter
Розділ 28: Втричі більше саке.
Вже перевалило за опівніч, та сон ніяк не приходив. Як і завжди. Навіть один із тих нудних романів не зарадив, в результаті лишившись валятися десь кинутим на середині. Какаші вимкнув торшер біля дивана, і тепер лише місяць освітлював кімнату своїм холодним, напрочуд яскравим…-
95,5 K • Ongoing
-
-
Chapter
Розділ 26: Сон про Рін.
Минав вже другий тиждень, і, правду кажучи, Леді Цунаде зробила все, щоб робота забирала майже весь час та сили, а перерви між місіями можна було вимірювати не днями, а годинами. Проте Какаші вів власний лік, і, як Цукумо й обіцяла, згодом справді полегшало – нав’язливі думки…-
95,5 K • Ongoing
-
-
Chapter
Розділ 25: Чакра кольору крові.
День здавався просто нескінченним. Тіні так повільно рухалися серед дерев, ніби час насправді завмирав з тією ж силою, з якою очікування виїдало зсередини. Але для Саку ці розтягнуті у цілий день миті завжди були цінними – він насолоджувався колючим передчуттям винагороди,…-
95,5 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 5 6 7 … 21 Next



