591 Results with the "Пригоди" genre
-
Chapter
Я тебе не залишу
Через декілька годин Бруно вже вдома, лежить у своєму ліжку, обдумуючи все, що сталося за цей незвичайний день. Особливе місце в думках хлопчика займає білявий поліцейський, що врятував сьогодні його з батьком. Аббаккіо... Леоне Аббаккіо... Саме він повернув йому віру в людей, віру…-
1,2 K • Ongoing
-
-
Chapter
Я ніколи не..
Я ніколи не… І знову вони в тому ж дерев'яному будиночку - Послухай, якщо тобі не зручно я знайду інше місце.. Ти не маєш цього робити. - Так не маю, - погодився Чімін, - але я хочу. Він розвернувся та пішов до кухні, через декілька хвилин вернувшись із пляшкою вина. - Тепер щось…-
8,3 K • Ongoing
-
-
Chapter
Я не кусаюся
П'янкий, шляхетний аромат старих книжок, як заспокійливе, вгамовував пульсуючий біль у скронях. Повільний вдих сухої деревини, ледь відчутної кориці та гвоздики знову приносили полегшення й умиротворення. Ще на першому курсі Забіні вподобав завалений запорошеними книжками…-
1,5 K • Ongoing
-
-
Chapter
Юстіц
Ніч була глибока і тількі рідкісні крики нічних птахів порушували її тишу. Їхні голоси то лунали неподалік, то губились десь у темряві лісу, де між деревами шепотів вітер, що бачив тисячі історій. І лише вогнище посеред галявини розгоняло темряву і дарувало тепло тим, хто волею… -
Chapter
Щось буває, піде не так
Трапилося це все опівдні, робити справ було безліч, обов'язків не навперейми у Шан Цінхуа. Ну взагалі то, нічого незвичного, зайнят був він завжди вкрай важливими і невідкладними задачами. А конкретно зараз він на величезній швидкості летів на мечі за своїми недолугими адептами,…-
1,6 K • Ongoing
-
-
Chapter
Шукай своє світло
Все це виглядає, ніби чийсь дурнуватий жарт. Знову навколо хаос і купа болі, що лізе у найпотаємніші куточки душі. Він знову опинився у своєму власному пеклі, зариваючись з головою. Сирість і безнадійність окутує тіло хлопця, що безнадійно намагається боротись за життя,…-
2,4 K • Ongoing
-
- Story
Шукай
Свідомість повільно вислизала. І саме тоді... Вона знову побачила її. Мати. Неймовірно вродлива жінка повільно опустилася перед нею навколішки. Руде волосся спадало на плечі м'якими хвилями. Яскраво-червона помада вигнулася в хижій усмішці. — Знайди те, що належить нам, Акіро. Голос звучав тихо. Ласкаво. Майже ніжно. — Забери своє... і тоді я віддам тобі моє. Не будь такою нещасною. Не будь такою безпорадною. -
Chapter
Шепіт
«Як холерно холодно зранку» Пролаявся в голові рудоволосий хлопчина, що тільки-но вийшов з гуртожитку у двір школи, щоб викурити першу денну цигарку. Руки неприємно ломали від морозу, що пальці ледь могли клацнути одне об одне, давши малу іскру. Ховатися за деревами чи в…-
1,0 K • Ongoing
-
- Previous 1 2 3 4 … 60 Next
