575 Results in the "Вірші" category
Definition: Додати свій вірш можна через “Додати фанфік”.
- Story
Юні страждання
Про темні, молоді роки біло-рожевої Елли Міррел. Завжди щось хочуть й вимагають, А ти покажеш лише страх. Поваги чи міри не знають, Цінують менше, ніж комах. Тебе – тиху, сіру й ламку, Беззахисну, зручну натуру. Програєш знов цю боротьбу, Й почнеш криваву процедуру. Ні слова друзям і батькам – Малу, дурненьку й не почують. Ти ж – лише хочеш свіжих ран,… - Story
Хижак
Про безсердечного іжачка Артура Манчіні від його офіри Раяна Бланше. Мої поцілунки, мов сонця проміння, Що ніжно плекають тонку, бліду шкіру, З сухого нутра знову скинуть каміння, В покалічене серце вільють довіру. Ти – сам, Ти – пан, допомоги не треба Колючому звіру, що так хоче стіни. Турботу зневажиш, сягаючу неба, Скажеш “все добре” й попросиш піти. Розставиш по папкам усі… - Story
Футаба
Така собі “поема” присвячена Футабі Сакурі з персони 5. Її власна маи і суспільство звинуватили у вбивстві своєї власної мами, через це вона хоче померти і отримати своє покарання за це. -
Chapter
Стрічка
Наш білий світ влаштован дуже дивно: Подія невелика станеться, і раз! Усе змінилось. І в мене так було: неначе зміна непомітна, А почалося все с того, що я в коробці рилась. Коробка в мене ця стоїть з дитинства, Всі речі давні й спогади: усе це в ній. У ящику цьому… -
Chapter
Роздвоєння
07.04.25 Роздвоєння Неначе дві мене —І стала я одною.Чи втратила себе?Не однайду покою. В рядки оціЯ душу, все єство,На крайнощі палкіПереписала. І знову — я весела,Я безкрая.Гадаю собі, думу завела:Яка насправді я? Себе шукаю,І наче дві мене ізнов:Одна — веселая,А друга —…-
265 • Ongoing
-
- Story
Котячі канікули
Мама й тато Коте їдуть у відпустку,залишаючи його з няньками. Кіт вирішує відпочити від господарів і “спростити” завдання нянькам-втекти з дому.- 408 • Лют 2, '26
-
-
Chapter
Дух стримання
Воїн стримує журбу, Ідучи на грім — війну. Хмари сильні, неосяжні; Грім гримить, і він відважний Чує-чує, відчуває: Вітер-страх його торкає. А він все йде допоки Сам не стане широоким, Бо лише тут грім та хмари І нічого більш немає. Але вітер так торкає... І полетить до краю, Де…-
307 • Ongoing
-
-
Chapter
Дух повернення
Через час якийсь — стоїть він. А воїн вже там — за спиною, за ним. Навколо тиша; грім там, де воїн. Попереду силует стоїть серед покóю. Заважає йому, помічнику мрійноокого. Дивиться очима, не дає пройти, Хоч і стоїть без рухів яких. Помічник ворухнеться, Вітер…-
307 • Ongoing
-
-
-
- 1 2 Next
