3208 Results in the "Оригінал" category
-
Chapter
Розділи
Кирій сидів на кухонному табуреті, тримаючи в руках чашку з охололою кавою, і намагався вдавати, що присутність Артема в його квартирі — це просто тимчасовий кошмар. Але пістолет, який зник зі столу, і папери з якимись шифрованими записами, що Артем гортав на ноутбуці, нагадували:…-
6,1 K • Ongoing
-
-
Chapter
Назва не потрібна
Десять років тому. День третій. Лора — Лора, ти мене чуєш? Таке враження, що ні... — тільки я хотіла припинити його сумніви, як він продовжив: — Я тобі давав сценарій не для того, щоб ти просто роздала його акторам. Ти розумієш, що вони повинні його знати? Він і далі щось теревенив,…-
9,0 K • Ongoing
-
-
Chapter
Розділи
Кирій стояв, упершись руками в стегна, і свердлив Артема поглядом, який міг би розплавити сталь. Пістолет на столі виглядав як нахабна заява, ніби цей тип уже вважав себе господарем його квартири. "У грі? Мій? Серьезно?" — Кирій ледве стримував бажання розсміятися, але в грудях…-
6,1 K • Ongoing
-
-
Chapter
Розділ 3.
Soleil: "Вибач, будь ласка... Я не знаю, що на мене найшло. Я розумію в якому ти зараз стані, розумію, що ти заміжня і все інше... Я не хочу спішити. Я взагалі від тебе нічого не хочу. Просто твій образ постійно в моїй голові і я не знаю, що з цим зробити. Я відчуваю потяг до тебе, і це дуже…-
22,1 K • Ongoing
-
-
Chapter
Назва не потрібна
Нік. 10 років тому. Наступний день. — Чувак, чого застряг? Ти береш щось чи ні? Ні — провалюй! — заволав якийсь ненормальний ззаду. А я й далі дивився на два долари в руці. Той чай був смачний, а тут — все нестерпне на смак, ніби не для людей. І та дивна мармиза — як вона так…-
9,0 K • Ongoing
-
-
Chapter
Розділ 2.
«Сьогодні я зустріла дівчину, яка здається мені… цілим світом…» Я написала цей текст. І одразу стерла. Ні, я не можу такого писати своєму чоловікові. Сльози котились з очей самі і я, не соромлячись ридань, голосно схлипувала, тримаючись за руль. З динаміка долинали влучні слова…-
22,1 K • Ongoing
-
-
Chapter
Розділ 2: перші знайомства
Ліс розкривався поступово – як сторінки книги, які хтось повільно перегортає. Спочатку вузька стежка, потім галявина, далі невелика річка, яка дзюркотіла так, ніби нічого в цьому дивному світі і не відбувається. Уляна йшла за Боком, відчуваючи, як серце б’ється від відчуття…-
2,1 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 5 6 7 … 13 Next

