Фанфіки
Додати фанфік | Додати розділ | Додати Оріджинал | Додати розділ до Оріджинала |
Stories
6 969
Words
24,6 M
Comments
9 487
Reading
85 d, 6 h
-
Я звик до темряви у своєму житті. Вона завжди то відступала, то підбиралася ближче. Іноді стояла в стороні й спостерігала, вишукуючи слабину, а іноді торкалася льодяними пальцями. Та зараз підійшла майже впритул, і я сам винен у цьому. Я сам впустив її, коли виголосив те бажання.- 3,3 K • Гру 19, '24
- 5,2 K • Гру 19, '24
- 4,7 K • Гру 19, '24
-
-
-
Минуло майже сім днів відтоді як Кроулі бачив сонце, крім тих нечисельних променів, що наважувалися пробиватись крізь вікна його квартири. Не так вже й випадково, минуло сім днів відтоді як Азирафаїл пішов, вирушивши виконувати свої нові обов’язки як Верховного Архангела. Сім днів без його найкращого друга: його єдиного друга. Сім днів від їхнього першого, і, ймовірно, останнього, поцілунку. Сім днів відтоді як Кроулі вперше сказав Азирафаїлу, як він насправді почувається. Кроулі знав, ще з тих часів, коли був ангелом, що сім – це число завершености. Він не відчував її взагалі.- 2,8 K • Кві 11, '26
- 2,1 K • Кві 14, '26
- 1,7 K • Кві 14, '26
-
-
– Щойно я вперше тебе побачив, то подумав: “Яке ж воно балуване і хвалькувате”. Але, знаєш… Мені не вистачатиме тебе в наступному житті. Лише з тобою я був певен, що наш світ ніхто ніколи не спалить, та… зараз запальничка в моїх руках, тож… Пробач мені, гаразд? Хоча ні… Я не хочу твого прощення, не хочу, щоб ти відпустив мене, забув… Проклинай мене до останнього…- 3,4 K • Лип 24, '25
- 3,0 K • Лис 24, '25
- 3,2 K • Січ 29, '26
-
- Previous 1 … 7 8 9 … 697 Next

