Фанфіки
Додати фанфік | Додати розділ | Додати Оріджинал | Додати розділ до Оріджинала |
Stories
6 938
Words
24,0 M
Comments
9 362
Reading
83 d, 7 h
-
Давайте поговоримо про Еру Мародерів! Тут я буду відштовхуватись від власних бачень та напрацювань, какону та особистих гед-канонів, також тут ви не побачите жодних вигаданих персонажів і жодних не підтверджених у каноні взаємин між персонажами. Це буде щось на кшталт збірки персонажів із їхніми біографіями. -
Чак доживає своє довге життя звичайною людиною. Однак справа його живе. У черговий раз людство опиняється між молотом і ковадлом. З найтемніших закутнів починають вилазити істоти, яких мисливці ніколи не бачили. Цього разу Апокаліпсис добереться до будинків кожного жителя планети і спинити його практично неможливо.- 2,4 K • Вер 19, '22
- 3,0 K • Вер 20, '22
- 9,2 K • Лис 8, '23
-
-
— Якщо підсумувати: ти ельфійка-чародійка з діркою в черепі і проблемами з вартою. Ти нічого не пам'ятаєш, навіть як використовувати ту саму магію, і плануєш шукати в Новіграді інших чародіїв, при цьому маскуючись під людину? — Ага. А ще мені сниться дивний ельф, і все що відомо про моє минуле — так це те що я носила обладунок у вигляді скелета.- 2,9 K • Лип 27, '25
- 3,1 K • Лип 29, '25
- 3,2 K • Лип 29, '25
-
-
Коли Сонхва, південнокорейський літературознавець, вперше ступає на землю Парижа, він і уявити не може, що ця подорож переверне його життя. У місті, де вулиці зберігають відлуння чиїхось зізнань, а в тінистих алеях ховаються листи з минулого, він зустрічає Лілі — парижанку, яка теж має свої незагоєні спогади. Разом вони розплутують історію Корінн і Адріана — таємного, ніжного кохання, загубленого між часом і сторінками щоденників.…- 2,0 K • Лип 25, '25
- 2,0 K • Лип 30, '25
-
-
Ніч уже давно опустилася на корабель. Зірки над головою — мов холодне срібло, що мерехтить у темряві. На палубі тихо, майже безвітряно. Ти знаходиш Ло в тому самому кутку, де він зазвичай ховається від шуму команди. Поруч на лавці — скромний букетик із декількох ромашок, акуратно перев’язаний ниткою.- 1,5 K • Лип 29, '25
-
-
Компанія студентів вирушила в село Бусовисько взяти участь у традиційному святкуванні Івана Купала. Костя — нероздільно закоханий у свого одногрупника Валіка. Проте вночі їм обом на власному досвіді доведеться перевірити, чи не обернуться місцеві байки про пошук цвіту папороті справжнім кошмаром. Фанфік написаний у співавторстві з morphiolune.- 6,1 K • Лип 28, '25
-
-
Про безсердечного іжачка Артура Манчіні від його офіри Раяна Бланше. Мої поцілунки, мов сонця проміння, Що ніжно плекають тонку, бліду шкіру, З сухого нутра знову скинуть каміння, В покалічене серце вільють довіру. Ти – сам, Ти – пан, допомоги не треба Колючому звіру, що так хоче стіни. Турботу зневажиш, сягаючу неба, Скажеш “все добре” й попросиш піти. Розставиш по папкам усі… -
“Чесно кажучи, я гадки не мав, що моє життя буде настільки неймовірне! В мене є все, що потрібно для щастя: дружини, діти, друзі, чудова робота… Більшого мені й не треба. Проте усюди з’являється невгамовне відчуття, ніби щось не так. Немов моє життя не те, чим здається. Буває сяду на ліжко і думки завирують. Думки про те, що я не мусив опинитися саме тут і…- 7,0 K • Тра 17, '25
- 5,8 K • Чер 3, '25
- 8,9 K • Лип 21, '25
-
-
Про темні, молоді роки біло-рожевої Елли Міррел. Завжди щось хочуть й вимагають, А ти покажеш лише страх. Поваги чи міри не знають, Цінують менше, ніж комах. Тебе – тиху, сіру й ламку, Беззахисну, зручну натуру. Програєш знов цю боротьбу, Й почнеш криваву процедуру. Ні слова друзям і батькам – Малу, дурненьку й не почують. Ти ж – лише хочеш свіжих ран,… - Previous 1 … 11 12 13 … 18 Next

