by Yoru —Наврядчи Мінхо зможе сказати, коли це все почалось, провести відрізок і вказати точний час, коли він вперше звернув увагу на Джісона. Може, коли в четвертому класі випадково став свідком того, як ще зовсім маленький — наче горошина — Хан падає в квіткову клумбу у дворі, а може в…
by Кукушка —Фраза персонажа: "Коли настане час вони всі зрозуміють, що говорили погано і вибачаться перед нами. А якщо ні, то я продовжу кожному допомагати, щоб їх совість замучала!" Мейлі Мануеліс Барлоу (19 см 😁) Фраза персонажа: "Якщо ти чекаєш вибачень, то їх не буде. Мені нема за що…
by Нана, та що Натлікс —Не подобається Рейні все це. Від дахосносного початку Турніру до жінки, що зараз перед нею сиділа. Кімната, в якій вони сидять, ніяк не освітлена, але це не заважає Вандербум знати все, абсолютно чітко уявляти, який вигляд та має. Від ненормально блідої шкіри до зламаних і…
by VIKTOR PETRENKO —Кілька днів минуло з того моменту, як Ілля востаннє відвідав кав’ярню. Вітя відчував себе якось порожньо без його щоденних візитів. Серце стискалося від думки, що, можливо, Ілля образився на нього, але згодом Вітя згадав, що Ілля має готуватись до змагань . Одного дня до кав’ярні…
by VIKTOR PETRENKO —...їхні губи стикнулися в м'якому, вологому дотику. Спочатку поцілунок був легким і ніжним, як пелюстка троянди, що торкається шкіри. Але з кожною миттю він ставав все більш палким і наполегливим. Ілля поглибив поцілунок, віддаючи всього себе в цьому процесі, викликаючи у киянина…
by VIKTOR PETRENKO —Голубки стояли на порозі нової ери, не в змозі повірити в те, що сталося. Ілля та Вітя, два серця, що об’єдналися в єдине ціле. Ще недавно їхні почуття були таємницею, а тепер вони відкрито дивилися один одному в очі, відчуваючи незбагненну радість та хвилювання. Спочатку,…
by VIKTOR PETRENKO —Вітя стояв за барною стійкою, його рухи були відточені до автоматизму. Кожне зернятко кави, кожна крапля молока потрапляла на своє місце, створюючи справжній шедевр. Раптом двері відчинились, і в кав'ярню увійшов він – Ілля Ковтун. Вітя відразу його впізнав. Красивий, спортивний,…
by VIKTOR PETRENKO —Одного прохолодного вечора, коли кав’ярня вже готувалася закритися, двері знову відчинились. Вітя підвів очі, які ледь бачили від втоми бодай щось, і побачив знайому фігуру. Ілля стояв на порозі, трохи здивований, що заклад ще працює. – О, Вітя, не очікував тебе тут побачити так…
by VIKTOR PETRENKO —Літо непомітно підходило до кінця. Золотисте листя почало вкривати тротуари, а вечори стали прохолоднішими. Вітя стояв біля вікна кав’ярні і спостерігав за тим, як люди поспішають своїми справами. Йому так не вистачало звичного галасу, сміху та, звісно ж, Іллі. Останнім часом…
by RusalonkaKateUwU —Оля прокинулася від того, що на ліжку чомусь було незручно лежати. Вона вже давно хотіла сказати Валу поміняти матрац, бо під впливом часу її рідний став якимсь твердим і геть незручним. Кілька ночей Саннова вже так прокидалася, після чого мостилася заново порядка півгодини. От і…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.