Розділи
-
Ранковий, теплий вітерець грайливо теребив чуб, що дратувало — потрібно було постійно поправляти його, щоб не ліз в очі. Гілки дерев ледь помітно гойдалися на фоні чисто-блакитного неба — чи то від того самого вітру, чи то від збуджених пташок, що маленькими стрибочками…-
29,9 K • Ongoing
-
-
Єва — То у вас з Леві все серйозно? Феліксу знадобилось дві склянки вина перш ніж поставити це питання. Я знала, що колись почую це, але усіма силами відтягувала цей момент. Це одна з тих розмов, за пропуск яких я віддала б занадто багато. — А ти хочеш провести мене під вінець?…-
265,3 K • Ongoing
-
-
Живуть собі люде у хатинці, що недалече від моря. З ними-кіт непросте ім'я у нього, Та не любить він його, приносить воно тільки горе Тому кличуть всі - Коте. Бачте ото блакитний довгошерстий гуляка на веранді розлігся? Під липневим сонцем ледь не спікся. -Коте, ходь…-
430 • Ongoing
-
-
Весна добігала кінця, як і навчання вовченят. Хоча малечою їх вже було складно назвати — це були молоді вовки та вовчиці, які на початку літа були призначені і мали стати до лав вовків-воїнів. Енжел же прилаштували у шпигунську справу, і певною мірою вона непогано справлялася зі…-
33,7 K • Ongoing
-
-
Розділ дванадцятий Черговий тиждень повільно добігав кінця. Кожен день здавався довшим за попередній. Герміона вже й не пам’ятала, коли востаннє так відчутно втомлювалася від самого часу. Сутичка з Мерфієм, звісно, не пройшла повз Стерджиса. Але на диво він не вимовив…-
120,4 K • Ongoing
-
-
Розділ одинадцятий Не минуло й кількох годин, як вартовий прийшов по неї. Вона саме сиділа у складі, схилившись над столом. Перед нею лежали звіт, записи й чернетка допиту, яку вона готувала для Стерджиса. Герміона намагалася все описати якнайточніше — без емоцій, без…
-
120,4 K • Ongoing
-
-
Нічні жахіття почали своє переслідування поступово. Спочатку це були відлуння минулого, страшні, давно поховані у пам’яті, спогади чи картинки, спотворені уявою. Це ставалося й раніше, і з часом жахи зазвичай слабшали, а тоді вона геть не бачила снів якийсь час. Та цього разу…-
41,9 K • Ongoing
-
-
Ще вранці Какаші стовбичив у невеличкій квартирі, де із видатних речей було хіба що прокисле молоко, і покірно приймав той факт, що матиме випробовувати нових генінів. А тепер він сидів в одній з аудиторій Академії, очікуючи початку позачергового іспиту. Весь цей день був…-
41,9 K • Ongoing
-
-
– То як? Все зрозуміло? У відповідь почувся стогін ментального болю. – Іруко, мені здається, вона відключилася ще на минулій темі. Уміно приречено глянув на Анко, яка розвалилася на його дивані, а тоді перевів погляд на Акане. Та сиділа за кухонним острівцем, сховавши обличчя…-
41,9 K • Ongoing
-
-
Розділ десятий Перший день відвідин — Отже, почнемо з правил, — монотонно кинув вартовий, не дивлячись на неї. — Не торкатись і не наближатись до решіток без зайвої потреби. Не давати йому нічого, окрім харчів. Жодного скла, інструментів, столових приборів. І…
-
120,4 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 5 6 7 … 75 Next
