Розділи
-
Олівер розплющив очі. Білосніжна стеля вдарила по сітківці. Світло було тьмяним, штучним. Пахло антисептиком. Він не пам’ятав абсолютно нічого. Голова крутилася, хотілося пити і їсти. До нього одразу ж підбіг персонал, перевіряючи показники пульсу і артеріального тиску. -…-
23,9 K • Completed
-
-
Вранці я прокидаюся від променів сонця, що заглядають у вікно, і повільно відкриваю очі. Простягаю руку, щоб вимкнути будильник на тумбочці біля ліжка. Обережно повертаю голову і бачу Хадсона, який спить поряд, глибоко зітхаючи й повільно здіймаючи груди. Я усміхаюсь і лагідно…-
131 • Ongoing
-
-
Для неї, крихітної синички, чию подобу вона так любила приймати, Ейс завжди пах липою. Свіжою й ніжною, щойно розквітлою, коли на його щоках проступав яскравий рум’янець. Солодкою і соковитою, коли посмішка ставала хитрою, грайливою. Деревно-гіркою, майже зів’ялою, коли демони…
-
28 • Completed
-
-
Здавалося, нехтування шлюбом зі сторони короля принесло Берті вже вдосталь страждань. Та зараз все стало ще гірше. Грошове утримання король скоротив. Бачитись з дітьми не дозволив. Лише раз на місяць приходили листи і дарунки від Людовіка і старшої доньки Констанції. Принцеса…-
6,0 K • Completed
-
-
Ось вже чотири дні минуло відколи Сінолап оселився у таборі Морського Клану. Виявилося, що всі кубла розташовані всередині мису Котячої голови, з'єднані вони були заплутаною сіткою переходів, коридорів та лазів розміром з тріщину. Але за цей час Сінолап навчився орієнтуватися у…-
4,5 K • Completed
-
-
300 слів Біль… Страждання… Агонія… Це все, що могли відчувати зараз жертви Фейтона, і він це все чудово усвідомлював, але не міг вже нічого зробити – він вже був залежним від катування людей. Йому вже набридла ця робота, але нічого не поробиш – «Геней Рьодан» потребує його…-
15 • Completed
-
-
Сінолап вийшов із заціпеніння і побіг куди очі бачили. Він біг щодуху, він тікав по лісу, продирався крізь зарості. Але коти були тут як риби у воді, вони швидко його наздоганяли. Ось він вже відчув подих переслідувача на своїй спині. Ще трохи, трохи, він вже бачив трави крізь гілля,…
-
4,5 K • Completed
-
-
Вже три дні Сінолап ходив туди-сюди по берегу моря. Але Півночі ніде не було. Скільки він не шукав стару босучиху, вона наче крізь землю провалилася. «Борсуки довго не живуть - міркував Сінолап – але Зореклан навіщось послав мене до неї, значить вона жива, це точно» Але Півночі…
-
4,5 K • Completed
-
-
Він повірив, і тепер стояв на кордоні Вітряного Клану. Перед ним були скелі, за ним було місце де він виріс, і яке ніколи не покидав, за ним був його дім. Він озирнувся, і тоді вперше йому подумалося: «Чи варто це робити?». Але він відігнав цю думку і зник серед скель. Ось вже тиждень…
-
4,5 K • Completed
-
-
Наступного ранку Сінолап попрощався з Північчю і відправився у дорогу. Він йшов по травам, сонце сліпило йому очі. Хвильки накатувалися на берег, перемішуючи пісок. У небі співав жайворонок, віддзеркалення білосніжних хмаринок танцювало на чистій поверхні моря. Тиша. Сінолапа…
-
4,5 K • Completed
-
- Previous 1 … 68 69 70 … 75 Next
