by AnriDeBorze —288 рік від Завоювання Капітана вони шукали двадцять три дні. Ще до початку Фарен припускав, що головною проблемою стане ціна. Лісс швидко довів протилежне: у одному з найбільших портів, які він бачив у цьому світі, людей із титулами капітана, керманича чи штурмана вистачало в…
by Tay N Kongreyv —-У темній кімнаті усі кішки сірі… Цікаво, це як? -Це… типу того, що коли ти не можеш добре роздивитися, тоді всі однакові, тому легко і переплутати. Ну, кішок… Або… - Уйон затнувся, його пальці легко торкнулися обличчя Йонбока. -Або… - голос низький та гортанний. Вичікувальний…
by AnriDeBorze —288 рік від Завоювання Фарен розплющив очі. Над ним било в повіки незнайоме полуденне сонце, під спиною пік камінь, а з вітром тягнуло сіллю. Останнім, що він пам’ятав, був зовсім інший біль — той, після якого вже не прокидаються. Він не ворухнувся. Спершу прислухався до серця й…
by Элли Лемон —Першого вересня сонце завжди світить так, наче хоче вибачитися за наступні дев’ять місяців депресивного шкільного сірого неба. Воно нахабно пробивалося крізь шпарини між шторами, витанцьовуючи на стінах кімнати дрібними пилинками, але Олі було не до естетики. Для неї цей ранок…
by Loon Lood —«Шлях гордого безсмертного демона» був типовим чоловічим романом про здобуття сили та гаремні походеньки. Якщо точніше, це розлога, безкінечна історія про заклиначів та битви з чудовиськами, створена для втечі від буденності. Автори не шкодували читерських здібностей для…
by April Fereni —Чудова ніч, м’яка ковдрочка і подушка; тьмяне світло і відсутність шуму за вікном. Я чудово пахнув, одягнутий у шовкову сорочку і не мав ніяких переживань за сьогодні. Чудова мить. Моє лібідо вважало так само. Я відчував як корінь гріха і хтивості хоче, палає бажанням, фокусує…
by Dolokhova —Шейн Волш прокинувся о п’ятій дванадцять. Френк Касл — на кілька секунд раніше. Його очі розплющилися ще до того, як свідомість устигла визначити кімнату, стелю над головою і тихе гудіння вентилятора. Права рука ковзнула під подушку й зімкнулася на руків’ї…
by mary_torpe —Вона йде коридором... Чиїсь швидкі кроки наганяють його... Спалах і біль, короткий крик... Зелений, в'язкий туман, що заважає бігти старими сходами. Жінка, оповита сяйвом, простягає руку... Знов спалах і забуття... Гвенора розплющила важкі повіки. Руки скуті в кайдани, довкола неї…
by katyachav —Це був світлий день травня 1983 року. Сім’я Афтонів святкувала 8-ий день народження Евана в першому ресторані Вільяма і його товариша Генрі Емілі - «Закусочна Сімейства Фредбера». В головній залі стояло багато столів, вона була наповнена гелієвими кульками, конфетті і гостями…
by So —На небі з’явилися перші зірки. Не було чутно нічого, окрім шелесту листя від прохолодного вітру, негучного шуму і гавкіту вуличних собак у далечі. “Мабуть, таких звуків багато і вдень, та тоді ніхто не звертає на них уваги” — подумав Едгар, якого неабияк це все напружувало.…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.