by red_sly_fox —Розділ девʼятий Тиждень потому Герміона вже тиждень не виходила з цілительського складу. Вона тонула серед звітів, наказів, нескінченних списків і — найболючіше — листів родичам загиблих. Ніхто не наважувався її турбувати, й, певно, за це варто було дякувати…
by Нана, та що Натлікс —Хаос завжди перемагає порядок, оскільки краще організований. Спекотне, ліниве сонце залипло над дахами Оттері-Сент-Кечпоул, розтікаючись липкою патокою по черепиці, полях і лісах. Повітря тремтіло, хвилювалося, ніби сама земля внизу перетворилася на розпечений казан. Але…
by Light Keeper from Beyond —Картини Техьона: https://surl.lt/npgzfi З моменту наради минуло вже два тижні. Техьон майже щодня виходив зранку та повертався ввечері разом із Намджуном. Між ними досі діяв договір: Намджун забирав його вранці, відвозив до центрального офісу корпорації, а ввечері повертав…
by red_sly_fox —Розділ сімнадцятий — Чорт забирай, я так жерти хочу. — Думаєш, ти тут один такий особливий? Двоє вартових гомоніли, перегукуючись між собою. Обидва стояли біля дверей, спершись спинами на холодну стіну за ними. — То може відпочинемо? — ліниво протяг перший. — Поки…
by Defensor —Відстань між закоханістю і коханням вони подолали дуже швидко. Між пристрасним бажанням один одного до бажання піклуватися, бути поруч минуло зовсім мало часу, хоча пристрасне бажання супроводжувало їх завжди і всюди. Ранішню тишу порушив гучний звук. Це був різкий,…
by Illiterate Juice —Сльози не висихають легко, але висохнути повинні. Зрештою, обидва сидять у кімнаті Сатору, посеред його речей, ніби два різні мертвяки. Сльози прокляття не зникають, застигаючи дьогтем на блідих щоках. Коли воно намагається витерти їх, ті лише розмазуються по долонях — незмивні…
by Нана, та що Натлікс — Вечір тягнувся повільною густою патокою, крізь яку ледь пробивалося світло старих ламп під каламутними абажурами. Після всіх пояснень — поверхневих, як кинуті між справою шматочки правди — новоприбулих розігнали по кімнатах. Але варто було відкрити будь-які двері, як…
by red_sly_fox —Розділ дванадцятий Черговий тиждень повільно добігав кінця. Кожен день здавався довшим за попередній. Герміона вже й не пам’ятала, коли востаннє так відчутно втомлювалася від самого часу. Сутичка з Мерфієм, звісно, не пройшла повз Стерджиса. Але на диво він не вимовив…
by Ivan K —Частина 1. Повернення героя Альоша, Олег та Влад повернулися до табору Піонерів десь о третій ночі. Місяць повний, ледве пробивався крізь хмари, що повзли небом. В повітрі пахло вологою землею та хвоєю — той особливий запах нічного лісу, коли він ніби завмирає в спокої…
by Daklor —Кров і попіл Небо над горами Клану Журавля завжди було чистим, немов витончене полотно, на якому щоранку розливали нові фарби світла. Сонце пестило вершини дерев, а вітер ковзав крізь золотаве листя, приносячи із собою запах вологої землі й ще чогось — чогось невидимого, але…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.