Розділи
-
*** POV Косач Пізнє повернення з роботи й учорашнє зізнання Полянського цілком прогнозовано перетворюються на причину мого жахливого сну. Я це усвідомлювала ще вночі, коли довго лежала з розплющеними очима, слухала тишу квартири й відчувала, як думки не дають мені жодного шансу…-
14,8 K • Ongoing
-
-
Джефф розплющив очі. Кліпнув декілька разів. У приміщенні було темно. В голові паморочилося. Задуха липким потом осідала на шкірі. Він спробував поворушитися й одразу відчув різкий біль у зап’ястках. Його руки були туго зв’язані та закинуті за голову. Джефф зашипів, намагаючись…-
17,5 K • Ongoing
-
-
*** POV Шаблій Це рішення геть не здається мені правильним. Чим довше я думаю, тим виразніше накочує сумнів у тому, чи потребує вона цього. Але правда в іншому — це потрібно мені. Щоб мати змогу дивитися їй в очі й не бачити у них тієї приреченості, безсилої втоми та готовності…
-
14,8 K • Ongoing
-
-
Фредеріка — Дихай, гаразд? Просто дихай. Мені здавалось, що я провалююсь крізь підлогу, крізь землю кудись униз, що стіни Ланґрасу пожирають, стискають мене. Я не вірила, що переживу це. Я знала, що зараз помру, що уже помираю. Одним маленьким острівцем безпеки серед цього…-
276,7 K • Ongoing
-
-
Фелікс — Ти справді вважаєш, що це підійде? Я був певен, що власник крамниці вже мріє нас звідси вигнати. Сумніви Фрідріха дратували й мене теж. — Так, я справді так вважаю. Це буде чудовий подарунок. — Але… воно якесь занадто просте. Просте… Кішка казала, що крамар,…
-
276,7 K • Ongoing
-
-
Бували дні, коли над палацом немов збиралися чорні хмари, а задушливий дим заполоняв увесь простір. Справа була не в погодних умовах — це було те, що витало в повітрі, відчувалося шкірою та внутрішнім інстинктом. Слуги розбігалися, спльовуючи собі під ноги, хтось звільнявся,…-
2,1 K • Ongoing
-
-
Мене звати Акумо Драгон. Я — експеримент №318 корпорації «Астрис». Напівлюдина, напівендермен. Дата мого народження — 18 квітня 2139 року. Зараз мені 165 років. Колись я був звичайною дитиною. Але мій батько, головний учений корпорації «Астрис», вирішив перетворити мене на ключ до…-
0 • Ongoing
-
-
Ранок вівторка почався для мене з чергової пробіжки. Я прокинулася у свій звичайний час, перепросила тата за те, що не поснідаю з ним, і вийшла з дому, натягнувши капюшон худі, щоб сховати безлад нерозчесаного волосся. Було щось привабливе в тому, щоб гуляти до того, як місто…-
45,2 K • Ongoing
-
-
— Ні, — похмуро промовив Браян. — Це дуже погана ідея. Ліза все ще тримала телефон у руці. Сучка з'явилася просто за нею, і її армійська куртка та повна зневага до власного волосся різко контрастували з джинсами, светром і тугим хвостом Лізи. За нею плентався найменший із собак…
-
45,2 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 44 45 46 … 69 Next
