by Illiterate Juice —Вони прилетіли назад до школи, Сатору сидів напружено й тихо на проклятті. Суґуру повів їх до заднього входу, подалі від головного, де Сатору зустрів свій кінець. Ця путь була обхідною, але він не наважувався пролетіти повз те місце тоді. І сумнівався, чи витримав би це…
by Defensor —Розділ 5 Вміння думати про майбутнє, уявляти його - визначальна властивість людської натури. Але не вампіра. Спайк звик жити одним днем, полюванням на жертву, ідеєю битви. Після того, як його кинула Дру, вирішив не прив’язуватись ні до кого. Так простіше. Але зараз все стало…
by Karambolyyy —Фредеріка — Поглянь на мене. Будь ласка. Минуло вже декілька місяців з весілля. Лише тепер Девід дозволив мені навідати батьків, навідати Ліліт і Каїна. Мабуть, він дозволив цю поїздку лише тому, що я занадто набридла йому з вмовляннями. Мені насправді дуже пощастило отримати…
by гейтаріст —Сліпуче світло вдарило в очі. Костя примружився. Після кількох годин у темній машині, де лише іноді з вікон проблискувало світло ліхтарів, зайти в магазин, де холодне світло зустрічає відвідувача, трохи вибиває з колії. Та, мабуть, не більше за голод. Хоч вони й підозрювали, що…
by Light Keeper from Beyond —Кінець суботи минув у роботі. Чонгук прийняв ще дві таблетки від похмілля, трохи поспав удень, а до вечора знову працював. У неділю вони також присвятили більшість часу роботі, вирішивши зустрітися лише за вечерею. Під час їжі вони домовилися знову подивитися фільм у вітальні,…
by Kobra Anakondovna — Коли знайомий поворот до офісної стоянки нарешті з’явився, вона відчула слабке, майже непомітне полегшення, іронічно, навіть дивно, бо здавалося, що перебування в офісі було безпечнішим. Дурниці, звісно, але все навколо настільки хитке, що навіть ці знайомі бетонні стіни…
by Kobra Anakondovna — Дихання залишалося рівним настільки, що здавалося його можна було співставити з метрономом, але ця рівність була штучною, утримана зусиллям, яке вже межувало з виснаженням. Тіло, ще кілька хвилин тому слухняне її волі, відокремилося й почало керуватися не розумом, а глибоко…
by Karambolyyy —Фредеріка — Дихай, гаразд? Просто дихай. Мені здавалось, що я провалююсь крізь підлогу, крізь землю кудись униз, що стіни Ланґрасу пожирають, стискають мене. Я не вірила, що переживу це. Я знала, що зараз помру, що уже помираю. Одним маленьким острівцем безпеки серед цього…
by Light Keeper from Beyond —Наступні кілька днів вони не могли дозволити собі нових експериментів. Обидва були завантажені роботою — закінчували пізно, і залишалося лише впасти у ліжко. Але Чонгук щовечора запрошував Техьона до себе. Той піднімався, і вони разом засинали в його широкому ліжку. Ті ночі…
by Karambolyyy —Єва Відходити з Ханджі й Леві вбік, лишатись з ними на самоті було занадто неприємно. Це дивувало та лякало. Вперше за довгий час я розгубилась, не знаючи як почати розмову, якої ж сама потребувала. — Що ж, я дозволяю вам побити мене, але якщо зіпсуєте мій чудовий костюм,…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.