Розділи
-
— Хто тобі таке сказав? — його голос звучав рівно, без жодної емоції, а очі залишалися холодними. — Я працюю євнухом уже шість років. Маомао розсміялася. Не голосно, але досить зухвало, щоб зачепити найболючіше. Цей сміх був, як нахабний щиголь по носу. — Ви дуже схожі на своїх…-
29,3 K • Ongoing
-
-
*** POV Шаблій — …ну так, а свідки? — Та які там свідки? Нормальні люди вночі сплять. Простір нарадчої кімнати поступово заповнюється звичними репліками. Хтось ліниво обговорює криваві деталі вранішнього вбивства, хтось, закинувши руки за голову, дозволяє собі кілька хвилин…-
14,8 K • Ongoing
-
-
Бенкет мав бути вишуканим і чарівним, принаймні так планувалося. Легкий вітерець ліниво колихав пелюстки квітів, золоті чаші виблискували під сонцем. Навколо лунав цей специфічний, трохи неприродний жіночий сміх, який завжди супроводжує такі заходи, а музика лилася, мов мед,…
-
29,3 K • Ongoing
-
-
*** POV Косач Дорога до міністерства промайнула повз мене, якимось технічним коридором. У машині мені було задушливо, в горлі неприємно дряпало слизову, чітко натякаючи на перші ознаки застуди, а лобове скло різало очі холодним світлом ранку. Насправді ж мені хотілося тільки…
-
14,8 K • Ongoing
-
-
У кімнаті пролунав глухий удар. Розплющивши очі, перші кілька секунд Скай зовсім не розумів, де перебуває, відчуваючи лише те, як шалено калатає серце. Зробивши кілька рваних вдихів і видихів, він відчув, як чиясь важка рука лягла на поперек. Тіло здригнулося, надто добре…-
43 • Ongoing
-
-
Віз зупинився біля однієї з бічних брам палацу ще до сходу сонця. Від нічної прохолоди спиною бігли мурашки, але після кількох годин у закритому возі, де тхнуло сирістю й чужим потом, навіть це холодне повітря здавалося порятунком. Ноги після тривалої їзди на жорстких дошках…
-
29,3 K • Ongoing
-
-
День садового банкету не просто наближався — він нависав над палацом, як грозова хмара, що от-от проллється зливою неминучих змін. З самого ранку палац стояв на вухах. У повітрі пахло осінніми квітами, метушнею та парфумами наложниць. Слуги, збиваючись із ніг, тягали горщики з…
-
29,3 K • Ongoing
-
-
*** POV Шаблій — Таким чином, навіть за великого бажання Матвієнко фізично не міг скоїти це вбивство… Я слухаю Тараса в піввуха, хоча й так знаю, що ця гілка розслідування впевнено веде у глухий кут. Але, як нормальний керівник, даю йому договорити, з поваги до виконаної роботи і…
-
14,8 K • Ongoing
-
-
Суйрей сиділа на невеликому килимі, притискаючись спиною до холодної стіни. У пальцях вона стискала аркуш. Сигнет із знаком Ла був трохи видозмінений — лінії змістилися, але не настільки, щоб ошукати її око. Вона надто довго вчилася помічати дрібниці, аби пропустити таке. Вона…
-
29,3 K • Ongoing
-
-
— Ти впевнений, що це була вона? — обережно запитав Ґаошун. Він поставив чашу на лакований стіл трохи різкіше, ніж хотів. Нефрит тихо дзенькнув об лаковане дерево. Чоловік одразу забрав руку, ніби чашка могла видати його занепокоєння краще за голос. Дзінші не відповів одразу.…
-
29,3 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 35 36 37 38 Next
