by red_sly_fox —Розділ пʼятнадцятий Герміона, Невіл і Джіні втрьох сиділи біля багаття, подалі від табору, намагаючись переварити те, що сталося. За кілька кроків від Герміони, яка сиділа біля Невіла на дерев’яній колоді, Джіні знову й знову метала блискавки в дерево. Воно тріщало, диміло,…
by red_sly_fox —Розділ чотирнадцятий Кілька днів потому. Герміона щосили дерла шкіру старою жорсткою губкою, ніби могла стерти з себе паніку, що вп’ялася в тіло, наче друга шкіра. Вона терла плечі, руки, груди — швидко, ривчасто, майже до болю, ніби могла змити тривогу, яка душила її щоразу,…
by katyachav —Це був світлий день травня 1983 року. Сім’я Афтонів святкувала 8-ий день народження Евана в першому ресторані Вільяма і його товариша Генрі Емілі - «Закусочна Сімейства Фредбера». В головній залі стояло багато столів, вона була наповнена гелієвими кульками, конфетті і гостями…
by VetelMode:off —У Вселенському Центрі Обліку Душ був день практикантів. Це той страшний день, коли навіть досвідчені архангели й старші демони намагаються взяти відпустку, лікарняний або хоча б притворитися меблями. До дверей підходили двоє: Ангел-практикант Ліам - у білому одязі, який…
by red_sly_fox —Розділ дванадцятий Черговий тиждень повільно добігав кінця. Кожен день здавався довшим за попередній. Герміона вже й не пам’ятала, коли востаннє так відчутно втомлювалася від самого часу. Сутичка з Мерфієм, звісно, не пройшла повз Стерджиса. Але на диво він не вимовив…
by red_sly_fox —Розділ одинадцятий Не минуло й кількох годин, як вартовий прийшов по неї. Вона саме сиділа у складі, схилившись над столом. Перед нею лежали звіт, записи й чернетка допиту, яку вона готувала для Стерджиса. Герміона намагалася все описати якнайточніше — без емоцій, без…
by Nesheretny Andrey —Весна добігала кінця, як і навчання вовченят. Хоча малечою їх вже було складно назвати — це були молоді вовки та вовчиці, які на початку літа були призначені і мали стати до лав вовків-воїнів. Енжел же прилаштували у шпигунську справу, і певною мірою вона непогано справлялася зі…
by Mary Pictor-Somnians —Живуть собі люде у хатинці, що недалече від моря. З ними-кіт непросте ім'я у нього, Та не любить він його, приносить воно тільки горе Тому кличуть всі - Коте. Бачте ото блакитний довгошерстий гуляка на веранді розлігся? Під липневим сонцем ледь не спікся. -Коте, ходь…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.