Розділи
-
Поки ми з Браяном поверталися до лофту, я відчувала неабияку тривогу. Річ була не лише в тому, що я знову опинюся поруч із Сучкою, а й у тому, що мені доведеться подивитися в очі Лізі та Алеку. Після криків і заяв про вихід із команди, я розверталася і йшла назад. Частина мене хотіла…-
41,6 K • Ongoing
-
-
Ти не до кінця усвідомлюєш, що таке надлюдська сила, поки не побачиш, як хтось стрибає з тротуару до другого поверху будівлі на протилежному боці вулиці. Він не долетів до самого даху, але дістався приблизно на три чверті висоти. Я не була впевнена, як саме Лун утримувався, щоб не…
-
41,6 K • Ongoing
-
-
— Відклич своїх собак! — гаркнув Браян. Найбільший із собак, потворний ротвейлер або дворняга з сильною домішкою його крові, вчепився щелепами в моє зап'ястя. Мої коліна ледь не підігнулися від болю, який лише посилився, коли пес різко смикнув головою вбік, викручуючи мені руку.…
-
41,6 K • Ongoing
-
-
Я прийшла в костюмі. Мені було байдуже, чи здасться їм це грубим або параноїдальним; я воліла б мати шанс вижити, якщо на мене витягнуть ножа, аніж грати в чемність. Я доїхала автобусом від бібліотеки додому і вдягла костюм під звичайний одяг. Більшість бронепанелей мого костюма…
-
41,6 K • Ongoing
-
-
Якщо розглядати Броктон-Бей як клаптикову ковдру з блиску та злиднів, вищого й нижчого класів без жодного натяку на середній, то даунтаун належав до хороших районів. Вулиці й тротуари тут були широкими, а це означало, що навіть із хмарочосами на кожному кроці над головою…
-
41,6 K • Ongoing
-
-
— Вона нікому не подобається. Ніхто не хоче бачити її тут, — сказала Джулія. — Така лузерка. Вона навіть не здала головний проєкт з мистецтва минулої п'ятниці, — відгукнулася Софія. — Якщо вона навіть не збирається намагатися, то навіщо взагалі ходить до школи? Попри те, як…
-
41,6 K • Ongoing
-
-
У мене не було часу роздумувати над повідомленням, яке я отримала від Пліткарки. Пролунав дзвінок, і мені довелося поспішати, щоб правильно вийти з системи й вимкнути комп'ютер перед наступним уроком. Збираючи речі, я зрозуміла, що настільки захопилася пошуком інформації про…
-
41,6 K • Ongoing
-
-
Пробіжка допомогла мені прокинутися, як і гарячий душ та горнятко кави, яку тато залишив у кавнику. Попри це, втома лише посилювала почуття дезорієнтації від того, наскільки звичайним здавався цей день дорогою до школи. Лише кілька годин тому я брала участь у смертельній сутичці,…
-
41,6 K • Ongoing
-
-
Я прокинулася від приглушеного звуку радіо у ванній. Потягнувшись до будильника, я розвернула його до себе. 6:28. Отже, сьогодні був звичайний будній день. Мій будильник був заведений на шосту тридцять, але він мені майже ніколи не був потрібен, бо тато завжди приймав душ у цей самий…
-
41,6 K • Ongoing
-
-
«Ми не знаємо, як довго він там перебував. Висів у повітрі над Атлантичним океаном. Двадцятого травня 1982 року пасажир океанського лайнера, що прямував із Плімута до Бостона, помітив його. Він був оголений, руки опущені вздовж тулуба, довге волосся майоріло на вітрі, поки він стояв…
-
41,6 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 3 4 5 … 1 350 Next
