Фанфіки українською мовою

    Розділи

    • від Dimi 19 Арторіас: Що на умі цього дракона, він не схожий на тих, яких ми вбивали, аж надто розумний і балакучий він. Була б тут Сіаран, напевно, тріснула б мене за мою безрозсудність і невміння щадити себе. Якоюсь усмішкою промовив Арторіас. Я вже сумую за нею, сподіваюся з нею все добре і…
    • One

      Обкладинка One
      від Jiejie Чімін втомився. Він утомився від себе. На годиннику перша ночі, і він збирається спати, але сон до нього, на жаль, не йшов. Він згадує себе з минулого. Він любить поринати спогадами у той час. Час коли почував себе живим. Тоді ще були сили. Як людина за кілька років може так змінитись?…
    • від Dimi 19 Честер не брехав, з темних воріт старовинного храму, опираючись на свою палицю, вийшов сам прабатько безодні, пробудження якого змусило загинути ціле велике королівство магії. З величезною рукою і рогами звіра, на яких розташувалися подібні до одержимих - червоні очі. Він був…
    • від SiriusLight1311 А я блукаю у твоїх очах, У них, напевно, ще не раз згублюся. Я відчуваю невимовний страх, Що хоч колись без тебе залишуся. Та варто вже змиритись з тим, Що ти не той, кого я так чекала. Від того залишився тільки дим, І вже холодна, гіркувата кава. Ти був як сонце - теплий і…
    • від Dimi 19 Вбивши монстра, Арторіас видихнув і переконавшись, що Сиф у безпеці і вже здолав своїх супротивників, склав меч у задню частину обладунків, які зіткнувшись зі зброєю прірви, затягли його в себе, залишаючи на увазі тільки ручку самого меча. мечник не відразу почув звук падаючого…
    • від SiriusLight1311 Я все ще це абсурдом називаю, Повіриш? Це інакше й не назвеш. Невже оце і є твоє кохання? Заради нього ти весь час живеш?! Скажи чому, чому так по дурному, Поводився зі мною кожен раз? Немов побачив у мені заміну Колишньому, в яке плюєш щораз. Ти граєш у всі ігри одночасно, І вже…
    • від SiriusLight1311 Ну ось все - усе, як я писала, Та інтуїція зіграла тихий хід. І як вино ключем послугувало До наших вічних сварок мовчазних. Все дуже просто й важко водночас, На роздоріжжі стоїмо з тобою. Ми попрощаємось цілунком і не раз, Бо більше не зустрінемось ніколи. В мовчанку граємо…
    • від Dimi 19 Підійшовши ближче до напівзруйнованої будівлі, віддалено схожій на колізей, Арторіас та його вірний супутник увійшли до цієї будівлі.   За легендою, цей амфітеатр служив місцем проведення різноманітних спектаклів та сцен для всіх людей Олачіля. Головні ролі в них грала…
    • від SiriusLight1311 У вирі безсоромних авантюр П'янію, мов від келиху вина. Твої слова - напущений кутюр, А може щира сповідь і вина? Ти не простий, та й я не ликом шита, Ми находилися по лезу вже сповна. Було ще на початку ясно, що не вийде, У нас з тобою більше щось ніж гра. Хоча чому? Це ж грою не…
    • Обкладинка Епілог
      від morphiolune Трава була м’якою. Теплою. Нагріта після довгого сонячного дня, вона лоскотала ступні Кості. Він йшов босоніж, залишаючи після себе легкі вм’ятини на траві. Сонце вже починало сідати і здіймався легенький вітер, що грав з його волоссям, розтріпуючи його в різні…
    Note