Розділи
-
Мене пройняв холод. Якась частина мене зараз дуже шкодувала, що я не здогадалась роздобути одноразовий мобільник. У мене не було тактичного пояса, але лопатоподібна секція броні, що прикривала хребет, ховала в собі набір шприців-ручок з адреналіном, ручку з блокнотом, балончик із…-
45,2 K • Ongoing
-
-
Мій графік тренувань складався з пробіжок щоранку та через день у другій половині дня. У процесі я досить непогано вивчила східну частину міста. Скільки я себе пам'ятала в Броктон-Бей, батьки завжди повторювали щось на кшталт: «Тримайся ближче до Набережної». Навіть під час…
-
45,2 K • Ongoing
-
-
Дорогою додому в автобусі мої думки були про Емму. Сторонньому спостерігачеві, мабуть, легко знецінити важливість «найкращої подруги», але коли ти дитина, немає нікого важливішого. Емма була моєю «ЛП» з першого класу і до самого кінця середньої школи. Нам було недостатньо…
-
45,2 K • Ongoing
-
-
До кінця уроку залишалося п'ять хвилин, а я могла думати лише про одне: година — це надто довго для обіду. Від початку семестру я з нетерпінням чекала тієї частини курсу містера Гледлі зі світових проблем, де ми почнемо обговорювати кейпів. Але тепер, коли цей момент нарешті…
-
45,2 K • Ongoing
-
-
Лао Тао помітив, Що Тао Мо зовсім не виходить на вулицю, тож вмовив його піти на прогулянку та познайомитися зі звичками та традиціями повіту. Кінець року був вже зовсім близько і крижаний вітер нещадно тріпав теплий одяг. Перехожі сновигали по вулиці, купуючи усе необхідне до…-
28,0 K • Ongoing
-
-
– Тож, – почав Сал, – ми… Могли б піти разом?.. – Так, звісно! – захоплено скрикнула дівчина. – Вечірка буде наступної п'ятниці. Можемо зустрітися прямо там, – м’яко, майже грайливо додала Еш. Хлопцю пощастило, що під протезом не видно залишків його обличчя, що вже…
-
2,1 K • Completed
-
-
Можна подумати, що це історія про море, корабель, голод і тишу, що приходить у штилі. Але насправді море тут лише дзеркало. Дзеркало, у яке кожен мусить зазирнути хоча б раз у житті. Бо штиль - це не лише відсутність вітру. Це відсутність руху в нас самих. Це стан, коли вже немає шуму…-
10,9 K • Ongoing
-
-
Сніг... Більше нічого? Вектора вже повністю поглинув сніг. Чи буде шанс на порятунок? Не знаю. Холодна земля навіть мертвих спокійно не може відпустити. З-під товстого шару снігу піднялася металева рука. Це був Вектор. Він швидко підвівся на ноги, обтрушуючись. Робот почав…-
9,2 K • Ongoing
-
-
В напівтемній залі тихо гуділи Духи Машин. Вони були зайняті тим що сканували простір і Варп біля Терри. Фабрикатор-Генерал Марсу Магнус-Крей проходжався між рядами моніторів де виводились звіти та підтвердження що все під контролем. Він вже збирався йти вкладатися в…-
90 • Ongoing
-
-
— Дуже цікаво бачити вас разом, — мовив Луомен, коли двері за ними зачинилися, і він залишилися наодинці з Дзінші. Вони залишилися вдвох серед полиць із сухою травою та глиняними глечиками. Старий глянув на молодика з-під сивих брів, його голос був м’яким, але у ньому вловлювався…-
29,3 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 28 29 30 … 32 Next
