Розділи
-
*** POV Шаблій — Таким чином, навіть за великого бажання Матвієнко фізично не міг скоїти це вбивство… Я слухаю Тараса в піввуха, хоча й так знаю, що ця гілка розслідування впевнено веде у глухий кут. Але, як нормальний керівник, даю йому договорити, з поваги до виконаної роботи і…-
11,8 K • Ongoing
-
-
~ Спогад 12 ~ Грудень 1996 року Кабінет Макґонеґел, Гоґвортс — Поясніть, будь ласка, чому щоразу, як щось трапляється, — ваша трійця тут як тут? У кабінеті зависла тиша. Гаррі, Рон і Герміона мовчки стояли перед столом Макґонеґел, витримуючи її прискіпливий погляд…-
277,3 K • Completed
-
-
Розділ двадцять восьмий Білосніжне, майже золотаве волосся Луни було першим, що кинулося Герміоні в очі. Вона сиділа в камері сама. Її довге волосся спадало вниз світлою рікою, розсипаючись по плечах і тонкій тканині старої сукні. Луна сиділа на холодній підлозі, трохи…
-
277,3 K • Completed
-
-
Розділ двадцять сьомий Похмуре лютневе небо нависало, затягнуте сірими хмарами. Вони майже торкалися верхівок темних дерев, а вітер час від часу зривав із землі тонкий сніг і тягнув його вздовж стежки. Холод пробирався під мантію, залазив під комір і швидко холодив…
-
277,3 K • Completed
-
-
Розділ двадцять шостий 30 січня 2005 року Табір смерті «Кап-Ґрі-Не», північне узбережжя Франції Герміона дивилася перед собою, впершись поглядом у стіну. Пальці машинально виводили кола на простирадлі — знову і знову, ніби це могло хоч якось впорядкувати думки. Вона…
-
277,3 K • Completed
-
-
Прижмурившись, Едгар з захватом дивився на поле. Те повністю порожнє, і, здавалося, нескінченне поле, що знаходилося за домом Сема і Белль. Сонце, що вже сягло своєї найвищої точки, освічувало сліпучим світлом кожен будинок, кожну суху гілочку і кущик в сірій землі. Голова…-
54,1 K • Ongoing
-
-
Ранок. Теплий, легенький вітерець лоскотав щоки, викликаючи мурашки по шкірі. Промінь сонця світив крізь повіки, розсіючи темряву м’якою білизною. Вже звичний ансамбль співаючих пташок і шелесту листя ласкав вуха. Та сьогодні до них примішалися знайомі голоси. Вони звучали…
-
54,1 K • Ongoing
-
-
Тяжко дихаючи, Едгар мчав через двір. Рюкзак, недбало накинутий на плече, тихенько гримів своїм змістом. Та в хлопця не було часу надіти його як слід: він спішив до Емз. Страх і тривожні думки підганяли його вперед. Він здогадувався, що сталося з подругою. Хлопець зупинився…
-
54,1 K • Ongoing
-
-
Є моменти, коли щось всередині раптово тріскає. Тихо, непомітно, без драматичних звуків, але з такою силою, що ти завмираєш, намагаючись зрозуміти, що саме зламалося. У мене це сталося наступного дня. Ярик писав короткі повідомлення: обережні, теплі, такі, що не тиснули. Але…-
2,2 K • Ongoing
-
-
*** POV Косач Дорога до міністерства промайнула повз мене, якимось технічним коридором. У машині мені було задушливо, в горлі неприємно дряпало слизову, чітко натякаючи на перші ознаки застуди, а лобове скло різало очі холодним світлом ранку. Насправді ж мені хотілося тільки…
-
11,8 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 18 19 20 21 Next
