by Nesheretny Andrey —З того часу минуло трохи більше місяця, як вовчиця Енжел зреклася титулу провідної Альфи та залишила в минулому участь у різних операціях, зокрема і в битвах за Гірську зграю. Хвостата нарешті осіла та почала жити звичайним, мирним, життям вовка, без постійної напруги, битв та…
by red_sly_fox —Розділ двадцять перший — Ти… — власник шинку нервово ковтнув повітря. — Ти розтрощив мій заклад, розігнав усіх моїх клієнтів, одного навіть… вбив… І… і… — він безпорадно розвів руками перед Драко. — Влаштував тут повну вакханалію! Драко стояв мовчки, вислуховуючи цю…
by Нора Снарт —Лі Юй відчував, що його ноги якісь неслухняні. Мабуть, він занадто довго був рибою і звик плавати. На початку ходьби він почувався невагомим, а кроки були непевними, але це відчуття швидко минуло, і він адаптувався. Оскільки взуття він не знайшов, то йшов босоніж. На щастя, погода…
by EasyLizzie —🎧 Какаші визнав, що підслуховує. Зрештою, це надто легко зробити, коли буквально все, що може бути прочинене в будинку у таку спеку, і є прочинене. Цього вечора її шямісен звучав тужливо і різко водночас. Так, наче вона боролася з власними темними думками, наче сперечалася зі…
by Nesheretny Andrey —Весна добігала кінця, як і навчання вовченят. Хоча малечою їх вже було складно назвати — це були молоді вовки та вовчиці, які на початку літа були призначені і мали стати до лав вовків-воїнів. Енжел же прилаштували у шпигунську справу, і певною мірою вона непогано справлялася зі…
by red_sly_fox —Розділ двадцятий Ранок. Світло з вікна повільно заповнювало кімнату, ковзаючи по стінах і підлозі. Воно торкнулося її обличчя крізь напівзаплющені повіки. Тепло ледь відчутно затрималося на шкірі. Герміона ворухнулася, відчуваючи, як день обережно повертає її до тями. Вона…
by Нора Снарт —Лі Юй зрадів: виявляється, ще залишилися люди, які не підлабузнюються перед котами-повелителями! Якщо інтелект кота зазвичай на рівні дворічної дитини, то цей великий білий кіт був розбещеним малям. Усе життя він отримував усе, що хотів, і ніхто не смів йому перечити. А тут він…
by Nazgul Khamul —«Сьогодні я зустріла дівчину, яка здається мені… цілим світом…» Я написала цей текст. І одразу стерла. Ні, я не можу такого писати своєму чоловікові. Сльози котились з очей самі і я, не соромлячись ридань, голосно схлипувала, тримаючись за руль. З динаміка долинали влучні слова…
by entonyfr —Сім днів свого правління як Верховний Архангел і Азирафаїл починав розуміти, чому Гавриїл завжди був таким грубим. Майже весь його час займали зустрічі, складання планів, чи ще якісь суто ділові справи. Стаєш трохи дратівливим, коли весь час – робота, а не розваги. Не було часу на…
by varna._i —Ліс розкривався поступово – як сторінки книги, які хтось повільно перегортає. Спочатку вузька стежка, потім галявина, далі невелика річка, яка дзюркотіла так, ніби нічого в цьому дивному світі і не відбувається. Уляна йшла за Боком, відчуваючи, як серце б’ється від відчуття…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.