Розділи
-
Спочатку звук видався частиною сну Сонхви. Тепла озерна вода огортала його шкіру, промені сонця сяяли крізь поверхню, освітлюючи глибини. Він не міг вдихнути: тіло повністю підкорилося товщі води, волосся парило над головою. Коли він поглянув на свої пальці — ті вже вкрилися…-
125 • Ongoing
-
-
Я беру нічні зміни рідко, але коли беру, то роблю це не з героїзму і не з бажання бути корисним, а з простого, майже клінічного розуміння того, що вночі люди говорять правду швидше, ніж удень, бо втомлюються підтримувати власні конструкції, і голос у слухавці стає ближчим до того, що… -
Це був світлий день травня 1983 року. Сім’я Афтонів святкувала 8-ий день народження Евана в першому ресторані Вільяма і його товариша Генрі Емілі - «Закусочна Сімейства Фредбера». В головній залі стояло багато столів, вона була наповнена гелієвими кульками, конфетті і гостями…-
16,8 K • Ongoing
-
-
Наступний день. Ранок. Сонце освітлює кімнату. Майкл не спав всю ніч. Не зміг заснути. Слова батька і та сцена, де він підносив Евана до аніматроніка, не покидали його голову і не давали спокій. Еван ще спав. Майкл обережно встав з ліжка, намагаючись не розбудити його. Він пішов у…
-
16,8 K • Ongoing
-
-
Падіння не було чимось новим для Кроулі. Мало місце, звісно, Велике Падіння, коли його та инших янголів скинули з Небес. Одного разу Кроулі впав, коли повз у Саду, через гілку на дереві, що здавалася значно міцнішою, ніж була насправді. Він так і не навчився добре їздити верхи й…-
33,3 K • Ongoing
-
-
– На сьогодні це все. Ми можемо зустрітися завтра для чогось иншого, але наразі ви всі вільні, – сказав Метатрон. Михаїл, Уриїл і Саракаїл не гаячи часу пішли. Карта Лондона все ще лежала перед ними, а навколо палали пожежі й клубочився дим. Азирафаїл майже не чув слів Метатрона,…
-
33,3 K • Ongoing
-
-
Полуденне сонце сяяло над містом. Окрім руйнувань у Західному Лондоні, день був, за всіма ознаками, напрочуд гарний. Лондонці та туристи заповнили вулиці: одні поспішали, а инші зупинялися, щоб зробити фото, викликаючи роздратування у місцевих. Звична обідня метушня заповнила…
-
33,3 K • Ongoing
-
-
Відсутність на Небесах дня й ночі почала непокоїти Азирафаїла. Він звик до постійного світла ще колись, до того, як прибув на Землю. Протягом століть, проведених серед людей, Азирафаїл полюбив і день, і ніч. Ангелів навчали цуратися темряви, але з часом Азирафаїл потай навчився…
-
33,3 K • Ongoing
-
-
Минуло чимало часу відтоді, як Кроулі літав літаком. Він пам’ятав, як його винайшли, ще на початку XX століття. Азирафаїл переконав його злітати кілька разів протягом багатьох років, зазвичай з причини відвідин якогось легковажного фестивалю або для того, щоб помилуватися одним…
-
33,3 K • Ongoing
-
-
Прощавай, Азирафаїле. Ці слова нависли над ним, мов неминуча темна хмара. У його свідомости він повертався до ліфту, спостерігаючи, як Кроулі стоїть біля Бентлі. Першого разу, коли вони попрощались, нічого не було сказано досить чітко. У книгарні Кроулі хотів заговорити першим,…
-
33,3 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 16 17 18 … 38 Next
