Розділи
-
- Залиште мене саму, - попрохала служниць мила жінка з втомленим обличчям і сумними, але добрими очима. Зазвичай такі жінки стають прекрасними монахинями, добрими і чуйними сестрами, до яких приходять з хворими тілами і душами. Трохи розпливчасті риси обличчя, розплилася також і…-
6.0 K • Completed
-
-
- Залиште мене саму! - молода жінка, не обертаючись, махнула рукою служницям. Дівчата перезирнулись і поспіхом кинулися з кімнати. Господиня любила, щоб їй підкорювалися, а якщо їй здавалося, що хтось недостатньо їі поважає, легко впадала у гнів. Графиня Анжуйська була в розквіті…
-
6.0 K • Completed
-
-
543 слова Громошлях був вкритий тоненькою плівочкою криги. Крізь кислий запах потвор був чутний металевий запах крові. Рудошмот стояв обабіч Громошляху. Раптом, в кущах щось зашелестіло. Він поплазував до куща, як враз, звідти виглянула біла голівка кота з жовтими очима.…-
11.5 K • Completed
-
-
— У вас є вибір. Або ви йдете за мною, або помираєте, — янголи з татового гарнізону виявились розсіяними й відірваними одне від одного. Маленькими групками вони намагались протистояти ящерам, зміям та павукам, які насувались з різних сторін. Мені ж якось вдалось зайти з тилу і…-
77.8 K • Completed
-
-
Сонце вже скотилось за обрій. Темрява і прохолода огорнули її тіло. Дівчина глибоко вдихнула, затримала подих і видихнула. І разом з тим видихнула всю роздратованість на цих людей. Та, напевно, більше її дратувала власна безпорадність. Наближення Спайка Вел відчула навіть стоячи…-
65.8 K • Ongoing
-
-
З зникнення Ноемв'ле пройшов вже тиждень, а він все так само думав про неї більше ніж про свою ціль. Як їй вдалось утекти? Зламати закляття? І якщо це їй справді вдалось, то де вона тепер? Спогади знову заполонили всю його голову. Хлясь! Звучна пісня про два дубки під якими…-
9.4 K • Ongoing
-
-
— Скілетинка, як ся почуваєш? — В кімнату з ноги влетіла розбійниця, і ельфка підскочила від несподіванки. Як і кожен раз коли до неї так вривались, хоч це і ставалось не так часто. Дивне призвісько, але дівчині було загалом на нього байдуже. Скілетинами звали дуже худих жінок по…
-
9.4 K • Ongoing
-
-
Всередині все заворушилося, варто було йому побачити цей напис трохи нерівним почерком. Не зумівши побороти власну цікавість, Сонхва розгорнув не заклеєний конверт і витягнув звідти складений кілька разів аркуш паперу. Розгорнувши його, він побачив довгий лист, написаний…-
4.2 K • Ongoing
-
-
Минуло два дні, але до пораненого цуценя так ніхто й не навідався. Лише тихий шепіт вітру залітав у нору, нагадуючи про світ, повний руху та життя, до якого Енжел поки що не могла долучитися. Навіть чорна вовчиця, яка їй дала прихисток, не знайшла на неї час, що навіювало на омегу…-
17.6 K • Ongoing
-
-
Ніч уже давно опустилася на корабель. Зірки над головою — мов холодне срібло, що мерехтить у темряві. На палубі тихо, майже безвітряно. Ти знаходиш Ло в тому самому кутку, де він зазвичай ховається від шуму команди. Поруч на лавці — скромний букетик із декількох ромашок, акуратно…
-
1.5 K • Oneshot
-
- Previous 1 … 16 17 18 … 27 Next
