by mageorri —З першого погляду будинок здавався хитким, хоча оглянувши його детальніше, ставало зрозуміло, що тримається він лише за допомогою магії. Згасло світло в останньому вікні. У темні двері невеличкої кімнати легенько постукали, після цього гостя чи гість хутко зникла всередині.…
by nauchi —Ніч уже давно опустилася на корабель. Зірки над головою — мов холодне срібло, що мерехтить у темряві. На палубі тихо, майже безвітряно. Ти знаходиш Ло в тому самому кутку, де він зазвичай ховається від шуму команди. Поруч на лавці — скромний букетик із декількох ромашок, акуратно…
by З цукром —Сенку був розумним. Достатньо розумним, щоб в свої 26 мати два докторські ступені, з десяток патентів, працювати на НАСА, готуватися до польоту в космос, поки на декілька місяців, та могти звертатися до професора Ксено на ти. Він з дитинства чув від багатьох різних людей наскільки…
by mageorri —** Паркінсон забігла в кімнату до хлопців, як завжди без стуку. - Ви ще довго тут? Скоро північ. - Ти коли-небудь навчишся стукати? – одягаючи, штани фиркнув Мелфой. - Драко, ти як завжди повільний – дівчина оглянула хлопця - О ти підкачався, непогано – посміхнулася Пенсі,…
by Karambolyyy —– Вау! Сатору бігав очима по великому підвальному приміщенню з купою одягу, взуття, аксесуарів та інших дрібниць. Йому подобався величезний простір та вибір, подобались яскраві та різноманітні кольори, але точно не подобався запах. Запах старості і сирості був занадто…
by Karambolyyy —Літо разом із канікулами минуло швидко. Повітря тепер не було таким гарячим і здавалось ніжним, мов оксамит. На вулиці було любо знаходитись в таку погоду, тому Суґуру з Сатору незвично затягували свою дорогу до школи. – Не хочеш завтра десь завіятись? Ентузіазм Сатору…
by Karambolyyy —– Нова директриса? І що тепер? Суґуру питав більше з ввічливості, ніж з щирої цікавості. Кого б їм не приставили в школу, він сумнівався, що це сильно вплине на їхнє життя. Він не хотів, щоб це впливало на їхнє життя, тому й не надавав такого значення. Сатору ж ввічливим не був.…
by Karambolyyy —Разом із пізньою осінню незмінно приходить сезон простуд. Але цьогоріч він забарився як і відчутне похолодання. Тож Суґуру досі міг без зайвих проблем користуватися скейтом. Зараз він плавно мчав вулицями, ритмічно відштовхуючись ногою від землі, до потрібної перукарні. Він…
by Karambolyyy —Сатору знову не спав. Всупереч зимовим морозам йому було занадто спекотно під ковдрою. Коли він її скинув, полежав хвильку без неї, його охопило задушливе відчуття покинутості. Він намагався стримуватись, лежав на спині рівно, вивчав безмежну білизну стелі. Коли до відчуття…
by Rosalie Black —Увечері я прийшов додому. Мій чоловік Гаррі накривав на стіл. Я підійшов до нього і, взявши за руку, сказав: — Я хочу розлучитися. Він не закотив істерики, не кричав, як я того очікував. Лише тихо запитав: — Чому? Я не відповів. Це дуже засмутило його. Тоді я не…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.