Фанфіки
Додати фанфік | Додати розділ | Додати Оріджинал | Додати розділ до Оріджинала |
Фанфіки
6 925
Слова
23,9 M
Коментарі
9 336
Читання
82 d, 21 h
-
Маленька розповідь про маленького ангела? Ні? А може ви, творці, можете розповісти, що з нею сталося.- 200 • Тра 26, '25
-
-
Вероніка приїхала в Японію через втому після роботи на свою американську компанію. Вона зустрічає Хісоку на станції в містечку за Токіо. Так починається їх історія. -
Жінка підняла обличчя і глянула Філіпу прямо в очі. У короля запаморочилося в голові, немов дві блискавки спалахнули і влучили йому прямісінько в серце. На якусь мить він забув про все: свиту поряд, графа Анжуйського, свій ст- 303 • Лип 31, '25
- 636 • Лип 31, '25
- 637 • Сер 4, '25
-
-
Життя піддослідних у лабораторії “Ценг” — серед лікарів, що насправді є катами, роблячи операції без анестезії, — повне болю та відчаю. Це маленький комікс, що читається як манґа, про фрагмент життя номера 5. - Це вже занадто – у грудях кипить, аж поки не переходить у бурю. Ендрю відривається від губ Ніла, його погляду в капюшоні та теплого дихання. Ніхто не схожий на Ніла. Ендрю має обов’язок перед Кевіном і три квитки до Америки. У його свідомості немає місця для того, щоб Ендрю знав, який на смак язик Ніла, просякнутий цитрусовими. – Ендрю має багато справ, обіцянок, які…
-
Пориньте у світ, де абсурд став нормою, а минуле нав\’язливо повторюється. 1984 рік. Місто Горлівка, що загрузло в сірій рутині та нескінченному святкуванні Дня Перемоги. У центрі подій – Єва, людина, яка прагне вирватися з цього полону лицемірства та фальші.- 79,4 K • Бер 8, '25
-
-
Остання надія, така мізерна, що аж боляче, не покидає Му Ціна. Останні секунди сподівань, що йому все-таки протягнуть руку допомоги, за яку він вхопиться своєю обпеченою долонею й отримає шанс пожити ще хоч трохи.- 195 • Тра 7, '25
- 525 • Тра 7, '25
- 181 • Тра 8, '25
-
- Він тримався, коли продзвенів дзвіночок, пускаючи останнього на сьогодні відвідувача. Тримався, коли той, посміхаючись, озвучував замовлення. Тримався, вишиковуючи шеренгу зі стаканчиків. А потім цей відвідувач простягнув йому цукерки і посміхнувся так тепло… І це стало тріщиною, що стрімко ширилась стіною самоконтролю Ібо. Він вперто тримався весь день, та від цієї співчутливої посмішки практично незнайомої людини раптово розлетівся уламками, розуміючи, що більше не витримає. Ідея народжена під час поїздки з переходу між піснями Ван Ібо 我(I'm not here)在 і Сяо Чжаня 还原.
-
- Попередній 1 … 13 14 15 … 27 Далі
