Розділи
-
Поки я трохи вдався до спогадів про минуле, Конон зовсім непомітно для мене, доїв ще одну булочку, і в кошику сиротливо залишилася лежати тільки одна паляничка. Витерши руки об свої шовкові шаровари, він продовжив: - Спочатку ми вирішили, що це ви поширювали чуму. Маги слідчої…-
71,2 K • Completed
-
-
Я добре пам'ятаю той випадок. Іноді пізно ввечері я люблю прогулятися пустельними вулицями нашого міста. Звичайно, я нікого не боюся, боятися треба мене. Зазвичай, на цих прогулянках я поглинаю еманацію магії смерті, яка вночі не розсіюється денним світлом. Вона у вигляді легкого…
-
71,2 K • Completed
-
-
Звичайним нічим не примітним ранком я перевірив поштову скриньку і виявив конверт із королівською печаткою: перехрещені дворучні сокири та корона між ними. Власне, потім із листа я й зрозумів, що це королівський герб. У листі йшлося, що мені належить бути вдома завтра після…
-
71,2 K • Completed
-
-
Дозвольте представитися Олександр Флай. Таємний некромант. Член міської гільдії алхіміків, сорок два роки, неодружений. Виглядаю набагато молодше, років на двадцять, цілком зрозуміло що це завдяки магічному мистецтву. Середнього зросту, худорлявий, аристократично блідий,…
-
71,2 K • Completed
-
-
— Йобана в рот, у мене вистрілили нахуй, чи що? — з цих слів почався ранок Стьопи. Перша річ, яку він помітив, — пляшка води, яку він схопив і залпом випив половину. Потім він помітив пігулку від голови і теж її взяв, запивши водою, що залишилася. Тільки коли хлопець прийшов до тями,…-
46,4 K • Completed
-
-
Ранок. Теплий, легенький вітерець лоскотав щоки, викликаючи мурашки по шкірі. Промінь сонця світив крізь повіки, розсіючи темряву м’якою білизною. Вже звичний ансамбль співаючих пташок і шелесту листя ласкав вуха. Та сьогодні до них примішалися знайомі голоси. Вони звучали…-
47,4 K • Ongoing
-
-
В ресторані «Закусочна сімейства Фредбера» наставав кінець робочого дня. Діти гралися і батьки потроху забирали їх додому. Шарлотта сиділа за одним із столиків, нервово мне браслет на зап’ясті, озираючись на кабінет батька. Браслет впивається в шкіру. За вікном вже темніє і…-
16,8 K • Ongoing
-
-
Захлопнувши за собою криві дерев’яні двері, Бібі полегшено видихнула. Ох, всередині цієї старої кабінки запах стояв… не найкращий. Хоча чого можна було очікувати від вуличного туалету? Бібі підняла голову. Перед нею возвеличувалася з білої цегли стіна двоповерхового…
-
47,4 K • Ongoing
-
-
— Отак! — різко вигукнув Бастер, кинувши свою останню карту поверх інших — Я переміг! — Ц — незадоволено хитнувши головою, Едгар поклав свої три залишившихся карти поряд — Пощастило тобі, що я забув крикнути тоді. Вітаю. Бастер лиш хмикнув у відповідь, тепло…
-
47,4 K • Ongoing
-
-
Тяжко дихаючи, Едгар мчав через двір. Рюкзак, недбало накинутий на плече, тихенько гримів своїм змістом. Та в хлопця не було часу надіти його як слід: він спішив до Емз. Страх і тривожні думки підганяли його вперед. Він здогадувався, що сталося з подругою. Хлопець зупинився…
-
47,4 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 35 36 37 … 42 Next
