Розділи
-
Настане день, коли сонячний промінь досягає вікна, але не не буде тіні з силуету, зануреного в роботу. Аркуші лежать по місцях. Свічки давно застигли. Пахучий воск прилип до столу, залишив сліди. Завжди незайманий диван цього разу займали два тіла. Кімнату займало сопіння. Гаряче…-
841 • Ongoing
-
-
Врівноважене дихання, закриті повіки. Кацукі знову задрімав на роботі. Спати йому не дуже хотілося, але сидіти і обдзвонювати якихось бабусь, щоб продати їм чергову херню хотілося ще менше, тому вибір був очевидний. Але щастя тривало не довго – уважний бос помітив, що робота не…
-
1,2 K • Ongoing
-
-
Анотація: це був їхній перший спільний Святвечір і вони збиралися провести його окремо. Даний фанфік являється перекладом, автор оригіналу – Misdemeanor1331, посилання на оригінальний твір: http://archiveofourown.org/works/567929. Нотатки автора Дякую тим, хто рекомендував мене для участі в…
-
834 • Ongoing
-
-
Ніч - тиха, морозна, колюча. Холод, здається, проникає в легені, в кістки, заморожує навіть здатність думати, паралізує. Бо чому Віллу так холодно навіть коли вони з Ганнібалом сховалися у природничому музеї, несучи тіло?Рендал Тір помер як людина. І мав переродитись у дещо інше.…
-
14,7 K • Ongoing
-
-
Виявляється поговорити зі своїм об’єктом відвислої щелепи і спонсором довбанутих фантазій, не так вже і просто, якщо не сказати більше. Кібом правда намагається, але весь час щось заважає, то колінки, що тремтять перед зустріччю, то рот не відкривається навіть привітатися, а…
-
4,2 K • Ongoing
-
-
В той клятий етер,щось пішло не так. Йому стало так погано на душі, що після усіх заходів вперше за усі подкасти, пропустивши Спартака і хлопців до готелю, сказавши, що покурить, він втік куди очі бачили. І ось ідучи по місту в ньому накопичувався відчай та роздратування на…
-
579 • Ongoing
-
-
Сидячи на траві пізнім вечором, Юнґі слухав спів цикад: тихий та такий віддалено-знайомий. Обіймаючи коліна руками та заплющивши очі, він підняв голову до неба, вбираючи у себе кожний звук, який чув довкола, та про щось замислився. Він згадав, як з одним хлопцем сидів так само.…
-
758 • Ongoing
-
-
Небо із самого ранку затягнули важкі непроглядні хмари. Здавалося, вони заполонили весь небесний простір від обрію до обрію та не збиралися відступати. Наче суцільною пеленою, незворушною і загрозливою, висіли вони над численними вуличками, будинками й скверами. Поодинокі…
-
1,1 K • Ongoing
-
-
ГЛАВА ДРУГА "ТВІЙ СПІВ" Джинн трішки підійнялася. Більш-менш прийшовши в себе дівчина ледве встала з ліжка. Попрямувавши до дверей. Вийшла вона в зовсім похмурі коридори. Старий паркет, та на вигляд дорогі шпалери. Світло від частини мигало, іноді залишаючи дівчину в темряві. Їй…
-
349 • Ongoing
-
-
Його сміх снився їй ночами. Дзвінкий і заливистий, мов веселий струмок, м'який і надривний. І одна й та сама картина — зелене барвисте поле з розкиданими то тут то там квітами, дикі плакучі верби, роса на п'ятах і прохолода якоїсь річки, що протікає неподалік. Вони ховалися у листях…
-
565 • Ongoing
-
- Previous 1 … 226 227 228 … 1 334 Next
