Розділи
-
Солдат вбива у полі кАта, Пташки співають у гаю. В рос.тєліку щебече вАта About спєцАпєрацию свАю. Десь путя в бункері лисіє, Кабаєва пігулки п‘є, Син Лукашенка там радіє І батьку карту подає. Щоб показати, звідки напад ГАтОвілся на Бєларусь І обі$рати мирно зАпад. (В…-
67 • Ongoing
-
-
- П’ять хвилин! - без того гучний голос Чиркова лунає ще гучніше, коли він навмисне підходить до Толіка і кричить прямо на вухо. - Господи, та чую я! - Толя знову завтикав на новини в телеграмі, тому дійсно злякався несподіваному розриву барабанних перетинок. Ось-ось мав початись…
-
6,7 K • Ongoing
-
-
кожний день починається з ранку; хтось кличе його клятим, а деякі все ще не втрачають надії на краще буття, котре настане з новим ранком, неначе хтось його начаклує. якось один хлопець, котрий був взагалі у третій категорії, живучи плюс-мінус непогано вже, почув від свого дідуся…
-
12,5 K • Ongoing
-
-
Останніми героями команди Надзвичайних стали друзі Джеймс Стівенс і Майкл Чакнс. Вони дружили з 8 років, познайомились в дитбудинку. Одного разу, коли їм було по 17 років і вони закінчували школу, вони прийшли до кабінету хімії. Д - М-да.. Проклятуще місце.. М2 - Хвала богу, ми його…
-
11,1 K • Ongoing
-
-
Нічна Йокогама завжди була мерехтливим вогником для маленьких та беззахисних метеликів. Метеликів, які підлітають ближче до світла, навіть якщо воно приносить за собою лише біль та смерть. Осаму завжди боявся світла. Хоча, якщо бути чесним, боявся він не самого поняття, а того, що…
-
506 • Ongoing
-
-
Лео якраз наливала собі невеличку чашку кави, коли почула дивні звуки, що доносились десь зверху. — Якого... — пробурмотіла вона, дивлячись у стелю, — це що знову коїться? Ніби о сьомій ранку їй не вистачало пригод! І відразу після цього чується ще один віддалений гул. Добре,…
-
2,8 K • Ongoing
-
-
З самого ранку діставала нестерпна спека. Не рятував навіть тіньок та прохолодні напої. - Ми ж ніде не підемо?- запитав Йосан, з надією кидаючи млявий погляд на Уйона. - Як це не підемо? – розгублено протараторив хлопець, після чого нервово сьорбнув через трубочку сік. - Ми ще…
-
86 • Ongoing
-
-
Ясний день стояв. Звуки криків дітей ставали не такими гучними, а мелодія природи лише наповнювала повітря. Це було не обов'язково вітер, це могло бути як тріск гілок на яких наступає люба нога в цьому таборі, а могла бути і вода яка протікає в озері або в річці яка протікала не…
-
30,9 K • Ongoing
-
-
– Так мамо, я зможу віднести увесь ящик з вином до комори за раз і ні, мені не важко! Я знаю скільки це коштує та вмію рахувати збитки, мамо! *Бум* Я штовхнула двері стегном, відкриваючи собі прохід на вулицю. Ведучий погоди вчора збрехав, обіцяючи похмурий ранок. Де там, сонце…
-
2,1 K • Ongoing
-
-
Беллатрікс тримає цукерку з чорного шоколаду. Він гіркий – як її скніння у в’язниці, він твердий – як її характер, він п’янкий – як її життя на волі та вражаючі перспективи. Беллатрікс бере з коробки вишню в шоколаді. Свою улюблену. Цукерка просочена коньяком і від нашарування…
-
306 • Ongoing
-
- Previous 1 … 227 228 229 … 1 334 Next
