Розділи
-
POV Рік Добре, що встиг на перевізник, і не прийшлося витрачати час на ходу до універа. Краще витрачу додаткові хвилини на друзів. О, вони вже тут! - Дякую, що зустрічаєте мене, та не варто було. - Ой, а якби нашого кумира, дорогою на пари, хтось викрав? - блазнює Ден. - Здорово. Як літо? -…-
4,0 K • Ongoing
-
-
— Сем, знайди спосіб відговорити його від цього. — Я не можу вирішувати, де він може піти поїсти, а де ні. — Не можеш чи не будеш? — Не буду. Той ресторан просто величезний. Він не завадить ані тобі ані твоєму новому хлопчикові. З різноманіття місць для прийому їжі й з усіх…
-
2,5 K • Oneshot
-
-
Ти дивилася в ілюмінатор і розглядала під'їзну дорогу до аеропорту. Все ще перебуваючи в стані шоку від зустрічі з Бакі, ти прийняла правильне рішення. Воно ще жодного разу не підводило тебе. Ти знову втекла. Прощання з Сарою було найскладнішим у цій справі. Але у неї вже давно…
-
7,1 K • Completed
-
-
х х х х 1 9 4 5 х х х х — Стіве, це небезпечно! — Ти відкинулася назад на стільці, паніка охопила тебе з головою. Крики Стіва яскраво виділялися, попри шум з рації. Ти була така щаслива бути поруч із ним, на одній військовій базі, адже випала нагода зізнатися йому. А тепер вона зникала,…
-
7,1 K • Completed
-
-
Для неї, крихітної синички, чию подобу вона так любила приймати, Ейс завжди пах липою. Свіжою й ніжною, щойно розквітлою, коли на його щоках проступав яскравий рум’янець. Солодкою і соковитою, коли посмішка ставала хитрою, грайливою. Деревно-гіркою, майже зів’ялою, коли демони…
-
28 • Completed
-
-
Через час якийсь — стоїть він. А воїн вже там — за спиною, за ним. Навколо тиша; грім там, де воїн. Попереду силует стоїть серед покóю. Заважає йому, помічнику мрійноокого. Дивиться очима, не дає пройти, Хоч і стоїть без рухів яких. Помічник ворухнеться, Вітер…-
307 • Ongoing
-
-
- Як тебе звати? – раптово запитав Факелоносець, кидаючи поверх карту із більшим значенням. - Ми наче не в такі ігри починали грати, - звів до нього очі Кленсі. – Ти ж знаєш, не дуркуй. - Я маю на увазі, яке твоє справжнє ім’я? Кленсі завмер. Він повільно роззирнувся довкола,…-
910 • Completed
-
-
Тимур сопе у шию Назара. Інший міцно обіймає його. Шоста ранку, вони втомлені, але задоволені. На вулиці тиша, дуже рідко проїжджають машини. У кімнаті чути лише цокання годинника. Назар читає новини у своєму телефоні, поки його не відволікає тихий стук у двері. Через якусь мить, у…-
71 • Ongoing
-
-
На вулиці свистить вітер, шархутить листя на деревах. Люди біжать у теплі домівки. Живуть життя. А деякі люди ці життя рятують. Зараз два лікарі-хірурги сидять у кабінеті, п'ють чай. На годиннику близько одиннадцятої вечора. Нічна зміна. Останнійм часом у них збігаються графіки…-
71 • Ongoing
-
-
Сонячний день, що закономірно добігав свого кінця, поступово переходив у вечір. Блакитне небо на сході ставало більш темнішим, а на заході, сонце починало ховатися за масивними горами, котрі було видно навіть зі столиці Анурії – Лодіуму – стародавньому місті, котре існувало…-
12,0 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 18 19 20 … 99 Next
