Розділи
-
– Ітачі-сан. – Вже не кличеш мене сенсеєм? – Ви завжди казали не робити цього. Вона відчула його присутність у селищі, бо він сам дозволив це. У пообіддя, коли тіні повільно ставали довшими, він чекав, сховавшись в них у безлюдному вузькому провулку, що завершувався глухим…-
95,5 K • Ongoing
-
-
Осінь не втрачала можливості нагадати про себе, наганяючи похмуру погоду й проливаючи дрібний, «грибний» дощик. Кейт і Хамфрі мчали територією канадського заповідника, який поступово потопав у сутінках під натиском темних грозових хмар. Незважаючи на те, що Хамфрі чітко дав…-
41,0 K • Ongoing
-
-
З того часу минуло трохи більше місяця, як вовчиця Енжел зреклася титулу провідної Альфи та залишила в минулому участь у різних операціях, зокрема і в битвах за Гірську зграю. Хвостата нарешті осіла та почала жити звичайним, мирним, життям вовка, без постійної напруги, битв та…
-
41,0 K • Ongoing
-
-
Розділ двадцять перший — Ти… — власник шинку нервово ковтнув повітря. — Ти розтрощив мій заклад, розігнав усіх моїх клієнтів, одного навіть… вбив… І… і… — він безпорадно розвів руками перед Драко. — Влаштував тут повну вакханалію! Драко стояв мовчки, вислуховуючи цю…-
277,3 K • Completed
-
-
Лі Юй відчував, що його ноги якісь неслухняні. Мабуть, він занадто довго був рибою і звик плавати. На початку ходьби він почувався невагомим, а кроки були непевними, але це відчуття швидко минуло, і він адаптувався. Оскільки взуття він не знайшов, то йшов босоніж. На щастя, погода…-
21,8 K • Ongoing
-
-
🎧 Какаші визнав, що підслуховує. Зрештою, це надто легко зробити, коли буквально все, що може бути прочинене в будинку у таку спеку, і є прочинене. Цього вечора її шямісен звучав тужливо і різко водночас. Так, наче вона боролася з власними темними думками, наче сперечалася зі…-
95,5 K • Ongoing
-
-
Весна добігала кінця, як і навчання вовченят. Хоча малечою їх вже було складно назвати — це були молоді вовки та вовчиці, які на початку літа були призначені і мали стати до лав вовків-воїнів. Енжел же прилаштували у шпигунську справу, і певною мірою вона непогано справлялася зі…
-
41,0 K • Ongoing
-
-
Розділ двадцятий Ранок. Світло з вікна повільно заповнювало кімнату, ковзаючи по стінах і підлозі. Воно торкнулося її обличчя крізь напівзаплющені повіки. Тепло ледь відчутно затрималося на шкірі. Герміона ворухнулася, відчуваючи, як день обережно повертає її до тями. Вона…
-
277,3 K • Completed
-
-
Лі Юй зрадів: виявляється, ще залишилися люди, які не підлабузнюються перед котами-повелителями! Якщо інтелект кота зазвичай на рівні дворічної дитини, то цей великий білий кіт був розбещеним малям. Усе життя він отримував усе, що хотів, і ніхто не смів йому перечити. А тут він…
-
21,8 K • Ongoing
-
-
Багато чого в Листі стало інакшим. Як мінімум, після руйнувань від нападу Дев’ятихвостого Лиса дванадцять років тому ландшафт селища зазнав значних змін. Але дорога додому на диво знайшлася сама собою. Вулиці по краях селища вціліли, зберігаючи частину старої забудови:…-
95,5 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 16 17 18 … 42 Next
