Розділи
-
Кирій стояв посеред величезної кімнати, яку Артем гордо назвав "твоєю". Мармурова підлога виблискувала, ніби насміхаючись над його поношеними кедами, а величезне ліжко з темного дерева виглядало так, ніби на ньому мали спати королі, а не студенти з орендованих квартир. Вікна…-
6,1 K • Ongoing
-
-
Кирій стояв, упершись руками в стегна, і свердлив Артема поглядом, який міг би розплавити сталь. Пістолет на столі виглядав як нахабна заява, ніби цей тип уже вважав себе господарем його квартири. "У грі? Мій? Серьезно?" — Кирій ледве стримував бажання розсміятися, але в грудях…
-
6,1 K • Ongoing
-
-
Хікару стояв по коліна в морській воді, а вітерець холодив щойно змочену хвилями шкіру ніг. Закінчивши наспівувати, Хікару поглянув на Йошікі. Той, здавалось, милувався ним із берега. — Перед смертю справжній Хікару сказав: "Я не хочу, щоб Йошікі страждав. Я не хочу, щоб він був…-
8,1 K • Ongoing
-
-
Життя в маєтку Артема було для Кирія як ходіння по лезу ножа, де кожен крок нагадував про його ув’язнення, загорнуте в позолоту розкоші. Прокидався він у величезній кімнаті, де високі стелі й важкі оксамитові штори створювали відчуття, ніби він у склепі, а не в спальні. Ліжко було…
-
6,1 K • Ongoing
-
-
Кирій чекав цього моменту кілька днів, виношуючи план, як хижак, що готується до стрибка. Тиша, яку він демонстрував, була лише маскою, за якою ховалася пекуча рішучість. Він вивчив розклад охорони, помітив, як змінюються вартівники біля садового паркану, і знайшов ту єдину…
-
6,1 K • Ongoing
-
-
- Як тебе звати? – раптово запитав Факелоносець, кидаючи поверх карту із більшим значенням. - Ми наче не в такі ігри починали грати, - звів до нього очі Кленсі. – Ти ж знаєш, не дуркуй. - Я маю на увазі, яке твоє справжнє ім’я? Кленсі завмер. Він повільно роззирнувся довкола,…-
910 • Completed
-
-
Незнайомець на дивані не поспішав відповідати на Кирієві саркастичні випади. Він лише дивився, ніби оцінюючи кожен рух, кожен жест. Його погляд був важким, як свинець, і Кирій відчув, як по спині пробіг неприємний холодок. "О, чудово, я притягнув додому маніяка," — подумав він,…
-
6,1 K • Ongoing
-
-
Давним-давно, ще задовго до народження Енджел, коли Гірська зграя була невеликою — ледве налічувала два десятки вовків, знайома нам чорна вовчиця була ще зовсім молодою, але вже зарекомендувала себе мудрою та розсудливою. Саме це й дозволило Нічній Тіні здобути довіру як…-
24,7 K • Ongoing
-
-
Наступні кілька днів у маєтку минули в дивній, майже нереальній тиші. Кирій, наче приборканий звір, поводився на диво слухняно. Він їв сніданки, які приносили до його кімнати, гортав книги, навіть відповідав на фліртувальні зауваження Артема з меншою кількістю сарказму, ніж…
-
6,1 K • Ongoing
-
-
Дні в маєтку Артема тягнулися, як липка павутина, що все тісніше обплітала Кирія. Він намагався триматися звичного ритму: читав книжки, які Артем наказав принести, блукав коридорами під пильним поглядом охоронців, але кожна мить нагадувала йому про втрачену свободу. Артем був…
-
6,1 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 13 14 15 … 17 Next
