Розділи
-
Частина 1. Один день тому — Добре. Я йду в долину. Забираю Олю та Дітей лісу. Ти їдеш у Красноярськ, шукаєш вагон і повертаєшся з ним сюди. Намагаймося зробити все за добу. Зустрічаємося тут завтра близько опівдня. Хрест помовчав, обмірковуючи. Потім кивнув. — Згоден. І, як…-
62,0 K • Ongoing
-
-
Частина 1. Land Cruiser Після наради Хрест знайшов Івана та Миколу біля трактора, одразу почав з пояснення ситуації: — Артем доручив мені й Альоші окрему задачу. Тобі з Миколою тепер треба взяти на себе будмайданчик і екскаватор. Але зараз нам потрібен той старий «Крузак». Іване, ти…
-
62,0 K • Ongoing
-
-
Драко раптом прийшов до тями. Він лежав на ліжку блідіший за папір. Герміона вже не плакала. Дівчина сиділа і похитувалась. Вона гладила його по голові, нашіптуючи наче заведена, що все буде добре. Снейп відразу запанікува. Це був надзвичайно поганий знак. Хлопець мав бути під дією…-
65,2 K • Completed
-
-
Розділ двадцять сьомий Похмуре лютневе небо нависало, затягнуте сірими хмарами. Вони майже торкалися верхівок темних дерев, а вітер час від часу зривав із землі тонкий сніг і тягнув його вздовж стежки. Холод пробирався під мантію, залазив під комір і швидко холодив…-
277,3 K • Completed
-
-
~ Спогад 13 ~ Грудень, 1996 року Кабінет Зіллєваріння, Гоґвортс ♫ 360 (Arr. For Cello Obligato and String Quartet) Peter Gregson Різдвяна вечірка Слизорога була просто чарівною. Щойно Герміона переступила поріг кабінету, її одразу огорнули тепло, музика й гомін десятків голосів. Повітря…
-
277,3 K • Completed
-
-
«Не судіть — і не будете суджені; бо яким судом судите, таким і вас судитимуть» (Мт. 7:1–2) Недалеке минуле. Кінець травня видався надзвичайно тихим. Повітря зберігало в собі передчуття літа, але сонце навмисно уникало цього куточка Англії, ховаючись за низькими, важкими…-
292,9 K • Ongoing
-
-
Сніг м’яко та тихо падав на землю. Алекс потер руки, намагаючись зігрітися. Пальці не слухалися. Він списував це на холод – але це не допомагало. Він стиснув пальці сильніше, ніби це могло зупинити серце. Хотілося заплющити очі й не бачити того, що щойно відкрилося його…-
31,0 K • Ongoing
-
-
Спочатку звук видався частиною сну Сонхви. Тепла озерна вода огортала його шкіру, промені сонця сяяли крізь поверхню, освітлюючи глибини. Він не міг вдихнути: тіло повністю підкорилося товщі води, волосся парило над головою. Коли він поглянув на свої пальці — ті вже вкрилися…-
125 • Ongoing
-
-
Розділ двадцять восьмий Білосніжне, майже золотаве волосся Луни було першим, що кинулося Герміоні в очі. Вона сиділа в камері сама. Її довге волосся спадало вниз світлою рікою, розсипаючись по плечах і тонкій тканині старої сукні. Луна сиділа на холодній підлозі, трохи…
-
277,3 K • Completed
-
-
Знову це місце. Ця темрява, що окутує собою, тьмарячи розум і змушує розчинитися в своїх глибинах. Та не сьогодні. В цей раз вона була не жадібною чорною водою, а порожнім, нескінченним небом. Не зорь, не місяця — лише холодний вітер, що несе в своїх обіймах кудись…-
47,4 K • Ongoing
-
- 1 2 … 36 Next
