Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

* * *

Під діловими туфлями хрустить пожовкле листя, а дощ голосно тарабанить по прозорій парасольці. Краватка на шиї трохи душить. Хлопець швидким кроком йде додому думаючи одночасно про те, як зараз хочеться впасти на ліжко, і те, що він ніколи не думав, що буде носити краватку. Це було якось не в його стилі.   Чупарський почував себе […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Робочі не-будні

Коли він вперше дізнався, ким Джонатан працює, то спочатку навіть і не повірив. Якось не збирався докупи образ із всіх деталей, які Саймон про того знав. Майже завершена медична освіта, спортзал тричі на тиждень – уже вистачало на те, аби бути постійно зайнятим, як додати ще час на друзів. А потім якось таки випала нагода […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Саймону не сняться сни

Саймону не сняться сни. Давно вже. З дитинства, мабуть, а чи і тоді марення не приходили, залишаючи віч-на-віч лиш з короткими митями-годинами забуття. Його сни не мають жодного шансу бути хорошими, а поганого і так у житті вистачає завжди із надлишком, аби додаткової порції зовсім не бажати. Кошмари, кажуть, незле струшують організм, але потрясінь і […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Магія і курсові

— Гм, привіт, я не заважатиму? Саймон зазирає у привідкриті двері аудиторії з неприхованою надією. Ні, звісно, він чудово міг розміститися на підлозі в будь-якому коридорі, перспектива ця і зовсім страшною не ввижалася. Тільки якось все ж зручніше за столом – та й недаром щойно тричі обійшов будівлю чужого факультету, шукаючи єдине вікно, в якому […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

вікторія – це не перемога

  Вас колись кидало керівництво? Та ще й так, що від ваших дій залежить доля не одного, а двох світів? Ні? Тоді можу сказати, що Вам реально пощастило, адже тільки в моєму світі Батько і Верховний Суд, які вирішили не брати відповідальність за просту смертну та одного ідіота, могли все перекинути на плечі старого демона. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

нове завдання

— Леє, вас викликають, — гучний голос пролунав звідкись здалеку. Я лише встиг розплющити очі, як переді мною з’явився маленький ангел, від якого надходило аж надто яскраве світло. Я глибоко зітхнув, не розуміючи, чому мені в помічники дали саме дитину. Ах, так… Як сказав Верховний Демон: «Щоб не розбещував мені дорослих ангелів!» Я повільно прийняв […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Спіймати Джонгхьона

Виявляється поговорити зі своїм об’єктом відвислої щелепи і спонсором довбанутих фантазій, не так вже і просто, якщо не сказати більше. Кібом правда намагається, але весь час щось заважає, то колінки, що тремтять перед зустріччю, то рот не відкривається навіть привітатися, а найгірше – це люди, які на кшталт охоронців, ходять за Джонгхьоном і веселять його, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

1

Синмін не те щоб не хотів цього робити…просто совість не дозволяла. Його батьки були достатньо прискіпливими до виборів свого сина, всіляко слідкували за ним, частенько навідувалися в гості. Можливо досі думали, що Кім лишився малою дитиною, а можливо просто йому не довіряли. Якщо задуматися, було через що. В школі він був тим ще розбишакою. Постійно […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Місія Чхве Мінхо

В перший тиждень Мінхо дізнається стільки чуток, що аж самому дурно стає і при чому, виявляється чутки є про всіх і про кожного. Він дізнається, що Момо з паралельного класу зустрічається з студентом третього курсу економічного, що хлопці з баскетбольного клубу затято шиперять свого капітана Мін Юнгі і ту денс машину – Чон Хосока, просто […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Кім Кібом

Підлітковий вік – жахливий жарт Бога, чиє почуття гумору дуже своєрідне. Кажуть, що чорний гумор – не законний, тож чому Творець лишень так і жартує, Кібом не знає. Лише відчуває, що цього разу жертвою жарту став саме він – сімнадцятирічний підліток з консервативної Південної Кореї (хвала Богу, що не з Півночі, дякуємо йому) з веселковим […]FavoriteLoadingДодати до улюблених