У цій кімнаті все давно час замінити. Давно застарілі шпалери вицвіли, полички шаф вкрилися пилом, а стеля — павутиною. Бажано б викинути все це звідси подалі й добре прибратися. Та самому не виходить, а просити когось про допомогу — гордість не дозволяє. Акутаґава зовсім точно не пам’ятає, коли у його житті усе стало аж настільки […]
Саші здавалося, що цей тиждень ніколи не закінчиться. Дні тягнулися якось надто довго, було важко одразу звикнути до нового ритму життя. Те, що тішило її всі ці дні — спілкування з сусідкою. Саша досі бачила сни, але вирішила продовжувати ігнорувати їх, так само як робила це до зустрічі з Мікасою. Зараз вони не грали в […]
{Проходять роки, але Фіндарато не знає ні миру, ні нудьги Валінора, прозябаючи тінню серед людей} День за днем як жовкле листя опада, як папір, що згора під катуючим вогнем. Проймає виск співу, неупинної гри, напружені струни електрогітари зриваються. Втомлені руки з перснем корони й змій. Що ти знав про біль, коли закохано роздивлявся зорі? Тремтлива […]
Жанр:
AU, AU: без надздібностей, AU: наш час, Дружба, Закоханість, Таємні почуття, Фемслеш, Флаф
Рейтинг:
PG-13
Розмір:
Міні
Статус:
Завершений
— ох… — тяжко зітхнула кокомі, вкотре перевіряючи час. дівчинка поряд теж пробурмотіла щось вкрай стомлене. кокомі з самого випуску знала, чим вона хоче займатися. її безмежна любов до дітей одразу диктувала йти кудись ближче до маленьких членів суспільства, так що після одинадцятого класу сангономія присвятила себе навчанню. і ось, дві вищі освіти, червоний диплом і місце […]
бейдов жахлива. нінґван розуміє це одразу: бачить сильні руки, властиві воїну з такою зброєю, як у бейдов, роздивляється лице, відкрите, зухвале. нінґван думає: з нею буде важко порозумітися. – доброго дня, королево. як ваші справи? – каже їй бейдов. нінґван червоніє, але погляду не відводить – тоне, тоне, тоне. ке цін зводить брови та тягнеться […]
Щось пролітає повз вухо з неприємним свистом, і Саша здивовано озирається. Стріла? Але ж це її фішка! Невже на цей раз вона загине від улюбленої зброї? Саша забігає за ріг, тісно притуляється до холодної стіни й бігає поглядом по старому занедбаному приміщенню, намагаючись нічого не пропустити. А головне, нікого. На цей раз вона точно втече, […]
Нарешті можна було розслабитися, видихнути з полегшенням. Витягнути з рюкзаку гору зошитів з конспектами, кинути білу сорочку у пральну машину, звільнити шию від тугої краватки. Взяти велосипед та відправитись у невелику подорож. Туди, це ростуть ромашки, що в сухому вигляді були відправлені у конвертах. Це місце здавалось іншим, окремим від цього світу. І зв’язку там […]
1985 рік Це була тепла липнева ніч, тоді було трохи прохолодно, а літній вітерець, який розвивав моє каштанове волосся, ні краплі не зігрівав. По всій нашій околиці пройшлися тиша і спокій. Наше місто спало умиротворено. У кожному маленькому віконці цегляного будинка згасло жовте світло, весь народ бачив білі сни, купаючись в царстві Морфея, тільки ми […]
Назва твору:
Трахнути, одружитися, вбити (або як Усопп, сам того не усвідомлюючи, стає найкращою свахою усіх чотирьох морів )
Фандом:
Ван Піс
Пейринг:
Ророноа Зоро/Вінсмоук Санджі
Жанр:
Гумор, Флаф
Рейтинг:
PG-13
Розмір:
Міні
Статус:
Завершений
1. — Це ж класика, — каже Усопп, — кожен справжній пірат хоч раз у це грав. Санджі впевнений приблизно на вісімдесят відсотків, що Усопп вигадав цю гру. Просто бо це в його природі брехуна. Поряд сидить Намі, з її широкою посмішкою та записником у руках, і Санджі точно знає, що тут щось не […]
Тиша… Вони сиділи і мовчки дивились хто куди, обмірковуючи вміст записки. Тихенько потріскувало вогнище, невеличкі рої іскор здіймались в небо, щоб згаснути на клі місяця. Людоньки! Невже у них є хоч якийсь шанс!? Чи все це чергове мерево, щоб висмоктати ще більше сил. – Хтось пам’ятає як довго ми тут? – спитала Нея, роздивляючись свої […]
